Естественно предположить , что растения с мелким невзрачным цветками должны исчезать в ходе эволюции, так как они реже посещаются насекомыми , чем растения с яркими цветками почему этого не происходит?

Они заново отрастают и по этому они не исчезают

Класифікація біотичних чинників

Біотичні екологічні чинники становлять собою сукупність впливів одних видів живих організмів на інші. Розроблено кілька класифікаційних схем, які допомагають встановленню особливостей дії біотичних чинників на рослини. Передусім, біотичні чинники класифікують із врахуванням того які саме живі організми впливають на ті чи інші рослини. У цьому разі біотичні чинники поділяють на чотири основні групи:

1) фітогенні – проявляються через вплив одних рослин на інші;

2) зоогенні – рослини зазнають на собі дії з боку тварин;

3) мікогенні – рослини зазнають на собі вплив грибів;

4) мікрогенні – рослини зазнають на собі вплив мікроорганізмів.

Дія біотичних чинників на життєдіяльність рослин може бути прямою або опосередкованою. У останьому випадку їх ефект виявляється через зміну інших екологічних чинників, що впливають на фізіологічні процеси рослин.

За характером дії інших живих організмів на рослини загалом і їхні фізіологічні процеси зокрема розрізняють такі основні види біотичних взамодій:

а) нейтралізм – відносини між організмами не завдають їм ні шкоди, ні користі;

б) конкуренція – у разі, якщо одні живі організми обмежують доступ інших до необхідних ресурсів;

в) фітофагія, за якої інші живі організми використовують зелені рослини як харчовий ресурс;

г) паразитизм – форма антагоністичних стосунків, коли живі організми інших видів поселяються на тілі зеленої рослини або всередині тканин чи клітин і живляться за її рахунок;

д) мутуалізм – біотична екологічна дія живих організмів виявляється взаємокорисною;

е) коменсалізм – такий тип стосунків, за якого один вид (популяція) отримує вигоду, а інший індиферентний до цих стосунків.

Объяснение:

Три основних механізми регуляції травлення це рефлекторний, місцевий та гуморальний. Всі дії, пов'язані з цими процесами контролює харчовий центр. Центр отримує сигнал голоду, та активує клітини кори, спрямовуючи дію людини на пошук їжі. При потраплянні продуктів до ротової порожнини по нервовим закінченням ідуть імпульси до м'язів кішківника та органів травлення, активуючи їх діяльність.  Так починається механічне просування, виділення ферментів для перетравлення їжі. В кишківнику заради механічному та хімічному подразненню іде всмоктування речовин. При досягнення  достатнього рівня поживних речовин в клітинах та крові, імпульси подразнюють центр насичення в головному мозку, таким чином припиняється акт харчування.