Чим відрізняються передній і задній кінці тіла інфузорії

Тіло завдовжки 0,18-0,31 мм вкрите великою кількістю (10-15 тис.) війок. Зовнішній шар цитоплазми ущільнений, завдяки чому тварина зберігає сталу форму тіла. Між війками розташовані органоїди захисту — трихоцисти. Вони розташовані у мембранних мішечках і складаються з тіла та наконечника. У відповідь на подразнення трихоцисти вистрілюють, при цьому мембранний мішечок зливається з зовнішньою мембраною, а сама трихоциста за тисячні долі секунди подовжується у 8 разів. Загалом на тілі інфузорії-туфельки налічують 3-5 тис. трихоцист.

Від переднього кінця до середини тіла туфельки проходить жолобок з трохи довшими війками. На задньому кінці жолобка є ротовий отвір, що веде в коротку трубчасту глотку. Війки жолобка безперервно рухаються, створюючи течію води. Вода підхоплює і приносить до рота основну їжу туфельки — бактерії, які через глотку потрапляють усередину тіла інфузорії.

У цитоплазмі навколо них утворюється травна вакуоля, до якої виділяється травний сік. Цитоплазма в туфельки, як і в амеби, перебуває в постійному русі. Травна вакуоля відривається від глотки й підхоплюється течією цитоплазми. Перетравлюється їжа і засвоюються поживні речовини в інфузорії так само, як і в амеби.

Рух цитоплазми у тілі інфузорії-туфельки.

Тварина має дві скоротливі вакуолі в передній та задній частинах тіла. Кожна складається з резервуара та сітки радіальних каналів, по яких вода та продукти життєдіяльності потрапляють до вакуолі. Резервуар відкривається назовні порошицею. Вакуолі скорочуються почергово кожні 20-25 с.

Інфузорія-туфелька має два різних за будовою та функціями ядра: круглий диплоїдний мікронуклеус та бобоподібний поліплоїдний макронуклеус. Мале ядро відіграє основну роль у розмноженні, а велике впливає на процеси руху, живлення, виділення.

Загалом тіло тварини містить 6,8% сухої речовини, з якої 58% складає білок, 31,4% — жир, 3,6% — зола.

ответ:отряды насекомых с полным превращением: отряд жесткокрылые-жук майский, чешуекрылые-тутовый шелкопряд, двукрылые-комнатная муха

Отряды с неполным превращением: стрекозы- стрекоза, полужескокрылые-клоп, равнокрылые-тля

Тля:тело, близко к эллипсоидной форме (бывает каплевидной, яйцевидной, продолговатой, полушаровидной). Покровы мягкие, обычно полупрозрачные. Окраска бывает самой разнообразной: зеленая , серая , коричневая, бежевая, красная, черная и т.д. Обычно она совпадает с цветом кормовых растений. Ротовой аппарат сосущего типа.

Майский жук :Тип ротового аппарата — грызущий.Жук

буро-желтой окраски, с черной грудью, рыжей спинкой и ножками, имеет усы с «булавой» коричневого цвета. Длина насекомого – от 25 до 35 миллиметров.

Комнатная муха:Тело насекомого в большей части случаев серого оттенка. Нижний сегмент головы получил желтую расцветки. Размер тела насекомого достигает шести – восьми миллиметров.Ротовой аппарат - лижуще-сосущий. Основным отличием комнатной мухи от других сородичей становится наличие только одной пара крыльев.

Вторая задняя пара в процессе эволюционирования насекомого превратилась в придатки-жужжальца, используемые для поддержания равновесия.

Стрекозы: являются самыми крупными летающими насекомыми на Земле. Они являются хищниками. Ротовой аппарат - грызущий. Стрекозы имеют длинное и тонкое туловище, которое соединено с круглой небольшой головой грудью. На туловище имеются 3 пары лап, а также 2 пары длинных прозрачных крыльев.

Клоп солдатик:Тип окраски клопа бескрылого уникальный. Продолговатое тело ярко красного цвета. По всей поверхности узоры черного окраса. Размер тела около 10 мм. На спине присутствуют надкрылья, но нет подкрылок. Красный клоп не летает, но ползает очень быстро

Клоп солдатик имеет колюще-сосущий аппарат. Питается соками растений.

Парнокопытные – это многочисленный отряд, объединяющий разнообразные растительноядные животные с густоволосой тонкой кожей. Размеры его представителей широко варьируют от крохотных лесных антилоп-дукеров величиной с зайца и до огромных бегемотов весом в несколько тонн. Чаще всего это стройные длинноногие звери легкого телосложения, при как правило, к быстрому передвижению. В отличие от непарнокопытных, у них два развитых опорных пальца - третий и четвертый, посреди которых проходит ось конечности (отсюда и название отряда). Окончания их покрыты толстым слоем рогового копыта, словно футляром или башмаком. Остальные боковые пальцы (два у большинства видов) менее развиты и расположены чуть выше средних. Концевые фаланги на всех пальцах одеты копытами.