Изучи внешний вид папоротника из чего оно состоит

Быстрая зарисовка, вроде всё понятно

Внешний вид папоротника состоит из крупных листьев , стеблей,корней папоротника, бугорков.
На картинке показано его строение.

Полость тела млекопитающих поделена плоской куполообразной мышцей — диафрагмой на грудную и брюшную части. При этой мышцы происходит изменение объема грудной полости, в которой располагаются сердце, легкие, пищевод. В брюшной части полости тела находятся желудок, кишечник, печень, почки, половые и другие органы.

Нервная система млекопитающих. В отличие от других позвоночных у млекопитающих особого развития достигает передний мозг и его кора, образованная несколькими слоями тел нервных клеток. Кора покрывает весь передний мозг. У большинства видов млекопитающих она образует мозговые складки и извилины с глубокими бороздами (рис. 330). Установлено, что, чем больше складок и извилин, тем сложнее поведение животного. Так, у кроликов с относительно простым поведением кора почти гладкая, а у собак и обезьян, чей головной мозг обладает большим числом извилин и борозд, поведение гораздо сложнее и разнообразнее.

Поведение млекопитающих определяется не только сложными инстинктами, но и высшей нервной деятельностью, связанной с легким и быстрым образованием большого числа условных рефлексов.

У новорожденного детеныша, даже еще слепого и глухого, инстинктивно нашедшего сосок млечной железы матери и глотнувшего несколько капель молока, образуются пищевые рефлексы на тепло и запах тела матери. Теперь он не тычется в тело матери где попало, а безошибочно находит соски. У прозревшего детеныша образуются рефлексы на вид матери, различные другие раздражители, действующие во время сосания молока. У подрастающего зверька, например лисенка, проявляются врожденные ориентировочные рефлексы («Что такое?»). Лисенок увидел принесенную матерью птицу, понюхал ее, вонзил в нее зубы и, почувствовав вкус мяса, стал рвать добычу на части и глотать куски. При этом вкус мяса сочетался с видом, запахом добычи. Позднее у лисенка, увидевшего птицу или почувствовавшего запах мыши, сразу же проявляются пищевой рефлекс и связанные с ним рефлексы охоты. Постепенно у подрастающего лисенка образуется множество условных рефлексов ему быстро находить добычу, ловить ее, избегать опасности. При этом одни приобретенные рефлексы у него образуются, а другие исчезают. Пробегая вблизи стога сена, лисенок услышал писк мышей. Ему удалось здесь насытиться. Через некоторое время мыши в стогу перевелись и рефлекс на вид этого стога будет постепенно угасать.

Значення харчування для організму

Харчування - хімічне ланка зв'язку організму із зовнішнім середовищем. Життя без харчування неможлива. Організм - їжа - середовище утворюють єдине ціле. Таким чином, єдність організму з навколишнім його природним середовищем, в якій він існує, реалізується в першу чергу через хімічні речовини, що надходять в нього з їжею.

Живий організм - це система, яка постійно обмінюється із середовищем речовиною та енергією, і дуже важливо, як цей обмін відбувається. Він може збитися з норми, стати неправильним - урізаним або перенасиченим. Збій обов'язково проявиться в роботі самої системи, тобто відіб'ється на організмі. Харчування і фізичний стан організму тісно пов'язані. У зв'язку з цим анатомія і фізіологія організму обумовлені тим, що він, будучи продуктом еволюції і природного відбору, є збалансовану саморегулюючу живу систему, яка функціонує за законами не тільки біології, але також фізики та хімії.

Незважаючи на нестабільність умов проживання, в організмі зберігається постійність внутрішнього середовища - гомеосгаз, який являє собою сукупність не тільки фізичних констант, а й механізмів, що призначені врівноважити фізіологічні процеси і хід хімічних реакцій. Все це забезпечує стійкість організму і адаптацію до мінливих умов зовнішнього середовища.

Вчені вважають, що в генетичну програму організму закладена потенційна можливість адаптації до широкого спектру чинників. Це дозволяє організму пристосовуватися до оплати змін середовища, включаючи нові види їжі, а також економно витрачати свої енергетичні ресурси. Тому організм може існувати завдяки виник на зорі життєдіяльності поглинанню та асиміляції (засвоєння) надходять ззовні і заповнюють його втрати речовин і енергії, тобто харчуванню.

Біологічне значення харчування для організму багатогранно:

    їжа служить джерелом енергії йдучи роботи всіх систем організму. Частина енергії йде на так званий основний обмін, необхідний для підтримки життя в стані повного спокою. Певна кількість енергії споживається для переробки їжі в процесі травлення. Багато енергії згорає при роботі м'язового апарату;
    їжа постачає організму «матеріал для будівництва» - пластичні речовини, з яких будуються нові клітини і внутрішньоклітинні компоненти: адже організм живе, клітини його постійно руйнуються, їх треба замінювати новими;
    їжа постачає організм біологічно активними речовинами - вітамінами, потрібними, щоб регулювати процеси життєдіяльності;
    їжа відіграє інформаційну роль: вона служить для організму хімічної інформацією. Інформаційна сутність їжі полягає в певній молекулярної структурованості харчових речовин. Чим ширший і різноманітніше інформація, тим більше її ціннісний зміст. Інакше кажучи, чим ширше діапазон харчування організму (всеїдність), тим більше він пристосований до середовища проживання.