Живі організми прагнуть розмножитися в геометричній прогресії і теоретично будь-який організм може заповнити Землю дуже швидко.
Фактично цього ніколи не трапляється, так як життєві ресурси обмежені і дістаються лише небагатьом — тим, хто може здобути перемогу в боротьбі за життя, або боротьбі за існування.
Внутрішньовидова боротьба за існування проявляється у різних видів, перш за все, в конкуренції за кормові ресурси і статевого партнера. Як правило, прямому зіткненню особин перешкоджають різні пристосування, серед яких слід виділити мітки, що позначають індивідуальний ділянку: спів співочих птахів, залишення пахучих виділень і т.п. порушення меж індивідуального ділянки нерідко супроводжується боями. Рідше зустрічається пряма взаємодія, наприклад канібалізм.
Міжвидова боротьба найбільш яскраво проявляється в конкурентних відносинах між видами, що займають подібну нішу життя. Типовий приклад-взаємини чорної і сірої щурів. Крім того, іноді
Объяснение: Українська мова я тоько вчу Сорі
Мислення - процес опосередкованого та узагальненого пізнання людиною предметів і явищ об'єктивної дійсності в їхніх істотних властивостях, зв'язках і відносинах.
Зароджуючись у чуттєвому пізнанні та спираючись на нього, мислення виходить за його межі. Мислячи, людина пізнає те, чого вона не може безпосередньо сприйняти і уявити; доходить до розуміння суті явищ світу, формує поняття про них і практично оволодіває ними.
Мислення виникає в процесі взаємодії людини із зовнішнім світом, воно є функцією її мозку, вищою формою вияву аналітико-синтетичної діяльності.
Мислення, якщо воно правильне, відображає об'єктивну дійсність глибше, повніше й точніше, ніж чуттєве її пізнання.
Критерій його істинності - суспільна практика.
Мислення людини відбувається з до понять, кожне з яких відображене одним або декількома словами. Процес мислення являє собою перехід суб'єкта від наявних до нових знань.
2. Складові операції розумової діяльності людини
Пізнання нового відбувається через розумові дії (операції):
аналіз;
синтез;
абстрагування;
узагальнення;
класифікацію.
Аналіз - це мислений поділ предмета, явища на складові частини, ознаки, властивості та виділення цих компонентів.
Синтез - мислене поєднання в єдине ціле окремих частин, ознак, властивостей предметів, явищ або понять.
Узагальнення - виділення на підставі порівняння головного, загального, особливого або часткового, що є характерним для певного явища, предмета, об'єкта.
Абстракція - виділення суттєвих особливостей групи предметів, явищ, або понять.
Конкретизація - перехід від загального до часткового, зв'язок теорії з практикою, перехід до конкретної дійсності, до чуттєвого досвіду.
Без асоціацій мислення не буває. Розрізняють три типи асоціацій:
за суміжністю;
за подібністю;
за контрастом.
Асоціаціями називаються елементарні зв'язки уявлень і понять між собою, завдяки яким одне з'явлене уявлення або поняття викликає інші.
Судження - найпростіший акт мислення, що відображає зв'язки предметів і явищ або певних ознак.
Судження відповідає на запитання, яке виникло в процесі діяльності. Судження - основа розуміння.
Умовиводи - це утворення з декількох суджень нового судження.
Умовивід, який знімає невизначеність і дає відповідь на запитання, усвідомлюється як розуміння.
Розуміння - це пізнання зв'язків між предметами і явищами, що переживається як задоволення пізнавальної потреби.
Індуктивними умовиводами (або індукцією) називається процес переходу одиничних, часткових суджень до загального судження.
Дедуктивними умовиводами (або дедукцією) називається процес переходу від судження, що висловлює якесь загальне положення, до судження, що висловлює вужчі положення або частковий випадок.
Уява як вища форма розумової діяльності
У складній структурі людської психіки є така якість, як уява, або фантазія.
Уява - це психічний процес створення образів предметів, ситуацій, обставин через приведення наявних у людини знань у нову комбінацію.
Розрізняють два види уяви - відтворювальну і творчу.
Відтворення залежить від:
вихідної інформації;
суми та якості знань людини;
наявності психологічної установки.
3. Особливості розумової діяльності людини з точки зору безпеки життєдіяльності
Для забезпечення надійності та безпеки в складних ситуаціях слід виділити такі риси мислення, як винахідливість, кмітливість, швидкість прийняття рішення, критичність, розсудливість.
Психомоторні здібності характеризуються діями, спрямованими на досягнення елементарної мети одним або декількома рухами.
Психомоторні здібності впливають на безпеку діяльності людини, особливо пов'язаної з виробництвом в умовах автоматизації та механізації. При цьому велике значення мають такі ознаки рухів та реакцій: швидкість реакцій, швидкість руху, точність рухів, координованість, темп рухів, ритми рухів (періодичність), надійність.
Розумова діяльність пов'язана з психічними процесами, під час яких людина планує свої дії, оперуючи образами та мовними символами.
Людина в діяльності виступає як особистість, що має певні мотиви і намічені цілі. Мотивами можуть виступати потреби, почуття тощо. Для здійснення діяльності необхідно мати об'єкт діяльності, внутрішні спонуки, а також співвідношення спонук і цілей людини, які вона хоче досягнути в результаті своєї діяльності. Наприклад, людину до діяльності спонукає або особисте збагачення (задоволення особистих потреб), або неможливість фізичного існування без діяльності.
На відміну від фізичної, розумова діяльність супроводжується меншими витратами енергетичних запасів, але це не значить, що вона є легкою. Основним робочим органом під час такого виду діяльності виступає мозок. Під час розумової діяльності "значно активізуються аналітичні та синтетичні функції ЦНС, "ускладнюється прийом і переробка інформації, +виникають функціональні зв'язки, нові комплекси умовних рефлексів, +зростає роль функцій уваги, пам'яті, напруження зорового та слухового аналізаторів і навантаження на них.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Чем оплодотворение отличается от опыления?