Ученые провели эксперимент. на зеленый покров выпустили 1200 бурых и 1200 зеленых особей обыкновенного богомола. опыт показал, что птицы 75% бурых и 45% зеленых богомолов. рассчитайте интенсивность гибели зеленых и бурых богомолов согласно формуле: e=m-n деленый на m. m-начальное число особей n-число особей, доживших до следующего размножения e-интенсивность гибели !

Просто подставь данные в формулу: где m = 2400, n = 960. E = (m-n)/m = 0.6

Объяснение:

Загальна характеристика грибів та грибоподібних організмів

Як і рослини, справжні гриби та грибоподібні організми вчені довго об’єднували в одне царство. Сучасні методи дослідження дозволили встановити, що схожість цих організмів пов’язана з пристосуванням до схожого життя, але вони мають різне походження. Тому зараз різні групи справжніх грибів і грибоподібних організмів відносять до різних субдоменів еукаріотів.

Характерними особливостями всіх грибів і грибоподібних організмів є те, що вони отримують потрібні їм речовини з навколишнього середовища, поглинаючи їх усією поверхнею свого тіла. Такому живлення сприяє те, що їхнє тіло має форму міцелію (мал. 17.1). Міцелій — гігантська багатоядерна клітина, окремі ниткоподібні вирости якої є гіфами.

Але крім води і мінеральних речовин цим організмам доводиться поглинати із зовнішнього середовища ще й органічні речовини, бо всі вони є гетеротрофами і не здатні самостійно синтезувати органічні речовини з неорганічних.

Справжня багатоклітинність притаманна тільки невеликій кількості грибів, але трапляються й гриби з класичними невеликими окремими клітинами (класичні одноклітинні організми), наприклад дріжджі.

Справжні гриби

Справжні гриби сучасні вчені виділяють в окреме царство в субдомені Аморфеї. За кількістю видів справжні гриби поступаються тільки тваринам і перевершують усі інші групи еукаріотів.

Широко відомими групами грибів є базидіальні та сумчасті гриби. Представниками сумчастих є пеніцил, хлібні дріжджі, трюфель (мал. 17.2). А до базидіальних грибів належать шапинкові гриби (опеньок, печериця тощо) та цілий ряд збудників захворювань рослин (наприклад, сажкові гриби) (мал. 17.3). Відрізняються ці групи грибів особливостями свого статевого розмноження. У сумчастих грибів статеві спори утворюються в так званій сумці, а у базидіальних — на спеціальному утворі — базидії. Такі особливості біології дали цим групам грибів їхні сучасні назви.

Справжні гриби відіграють велику роль у природних екосистемах. Частина їх є паразитами інших живих організмів (у тому числі й інших грибів). Але значна частина належить до сапротрофів — організмів, які переробляють мертву органіку. Саме вони руйнують рештки мертвих організмів до простих неорганічних речовин і повертають хімічні елементи до геохімічного кругообігу.

Люди широко використовують справжні гриби в їжу. Але особливо велике значення вони мають для біотехнологічних виробництв. Приготування хліба, виробництво ряду кисломолочних продуктів і сирів, створення певних сортів вин — в усіх цих процесах задіяні гриби. І, зрозуміло, виробництво антибіотиків. За до грибів їх відкрили і з до грибів досі виробляють.

Мал. 17.3. Базидіальні гриби

Несправжні гриби

Несправжні гриби є представниками діафоретиків. Предками несправжніх грибів були водорості, які втратили здатність синтезувати хлорофіл. Саме тому клітинні стінки представників цієї групи містять целюлозу.

Серед цих організмів багато паразитів як водних, так і наземних організмів. Інші види є сапротрофами (переважно у водних екосистемах).

Для людини несправжні гриби — це, в першу чергу, збитки і трагедії. Епіфітотія картоплі, збудником якої була фітофтора, коштувала в середині XIX століття багатьох померлих від голоду (особливо постраждала Ірландія) (мал. 17.4).

Слизовики

Справжні слизовики, як і гриби, є представниками аморфеїв, але належать до іншого царства, ніж справжні гриби. Інші групи слизовиків відносять до екскаватів (несправжні слизовики, або акразії) та діафоретиків (паразитичні слизовики, або плазмодіафориди).

Представники різних груп слизовиків здатні утворювати плазмодії (гігантські рухомі багатоядерні клітини) або псевдоплазмодії (скупчення окремих клітин, які можуть рухатися узгоджено В екосистемах слизовики відіграють роль мікроконсументів, тобто дрібних хижаків, які регулюють чисельність бактерій, водоростей і найпростіших у грунті та органічних решток

Высшая нервная деятельность — это совокупность безусловных и условных рефлексов, а также высших психических функций, которые обеспечивают адекватное поведение организма в изменяющихся природных и социальных условиях.

Термин «высшая нервная деятельность» впервые введён в науку И. П. Павловым, считавшим его эквивалентным понятию «психическая деятельность». Все формы психической активности, включая мышление и сознание человека, Павлов считал элементами высшей нервной деятельности.

Основная роль в осуществлении высшей нервной деятельности у высших животных и человека принадлежит коре больших полушарий.

Экспериментально показано, что у высших представителей животного мира после полного оперативного удаления коры высшая нервная деятельность резко ухудшается. Они теряют тонко при к внешней среде и самостоятельно существовать в ней.

Чем выше уровень организации животного, тем большее влияние на его жизнедеятельность оказывает кора больших полушарий. Человек, лишённый коры больших полушарий (анэнцефалия), практически нежизне Высшая нервная деятельность включает в себя совокупность условных и безусловных рефлексов, мышление, память, логику, речь и эмоции.

Высшие психические функции

Психика — это свойство головного мозга, заключающееся в отражении предметов и явлений материального мира.  

Ощущение — это процесс отражения в ЦНС отдельных свойств предметов и явлений объективной реальности, непосредственно воздействующей на органы чувств. Ощущения дают материал для восприятия и мышления, т. е. являются источником всех знаний об окружающей нас действительности.

Восприятие — процесс приёма и преобразования информации, обеспечивающей организму ориентировку в окружающем мире. Это активный процесс выделения из массы разнородных объектов внешнего мира тех, которые более всего необходимы в данный момент.

Внимание — это сосредоточенность психической деятельности на определенном объекте. С внимания обеспечивается отбор необходимой информации.  

Регулятором различных форм внимания является ретикулярная формация ствола мозга и промежуточный мозг. Неспецифическая таламическая система рассматривается как фильтрующий механизм, обладающий переключать внимание с одних раздражителей на другие. Ассоциативные зоны коры являются центральным звеном в системе механизмов, регулирующих отбор информации и внимание.

Память сохранять информацию о событиях внешнего мира и деятельности организма.

Память складывается из трёх взаимосвязанных этапов:

запоминание;

хранение;

воспроизведение информации.

Различают следующие виды памяти:

сенсорная память регистрирует всю новую информацию, которую мы получаем, в течение нескольких сотен миллисекунд;

оперативная память вступает в действие после сенсорной памяти и удерживает информацию в течение минуты. Она позволяет запоминать названный телефонный номер до того, пока он будет набран или записан. Она также необходима при чтении и удерживать информацию из предложения, которое только что было прочитано, чтобы понять смысл следующего предложения. Оперативная память вскоре исчезает и заменяется кратковременной памятью;

кратковременная память обеспечивает удержание поступившей информации в течение короткого отрезка времени (несколько минут, реже — часов);

долговременная память позволяет сохранять информацию неограниченное время и имеет практически неограниченный объём.  

Воспроизведение заключается в извлечении информации из памяти. Воспроизведение, как и запоминание, может быть произвольным и непроизвольным:

произвольное воспроизведение — воспроизведение из долговременной памяти определённой информации; имеет избирательный характер и представляет собой активный процесс, требующий включения внимания и умственных усилий;

непроизвольное воспроизведение — неконтролируемое воспроизведение из памяти ранее полученной информации; наблюдается в ситуации, когда мысль или образ всплывает в памяти без специально поставленной задачи воспроизведения. Непроизвольное воспроизведение информации возникает под влиянием мыслей и чувств, вызванных деятельностью, выполняемой в данный момент (чтение книги кинофильма, разговор и т. п.).

Под забыванием понимают невозможность произвольного воспроизведения нужной информации.

По запоминания:

механическая память;

зрительная память;

слуховая память.

Мотивации — это побуждения к деятельности, связанные с удовлетворением определённых потребностей.