Опишите морфологические характеристики и укажите их биологическую целесообразность при описании одно из рас

В эволюции человека - антропогенезе - важнейшая роль принадлежит не только биологическим факторам (изменчивость, наследственность, отбор) , но и социальным (речь, накопленный опыт трудовой деятельности и общественного поведения) . Особенности человека, обусловленные социальными факторами, не фиксируются генетически и передаются не по наследству, а в процессе воспитания и обучения. На первых этапах эволюции решающее значение имел отбор на большую при к быстро меняющимся обстоятельствам.

Рептилии и земноводные являются холоднокровными животными, т.е. их тело либо совсем не вырабатывает тепло, либо к этому лишь в ограниченной степени. Это означает, что такие животные не имеют постоянной температуры тела, как это происходит, например, у людей, и зависят от внешних источников тепла. Тепло им необходимо для придания своему телу рабочей температуры, поскольку только при определённой температуре возможно протекание важнейших процессов в организме, например, пищеварения.Но это также означает, что при понижении внешней температуры животные перестают получать требуемое их организмами тепло - у них начинается зимняя спячка.Зимняя спячка - часть годового ритма животных. Она помечает для них начало нового года, т.е. является решающим фактором для начала размножения. Спячку рептилий и земноводных не стоит путать со спячкой барсуков, медведей или белок, в течение которой их температура тела не снижается, но животные только засыпают на длительное времяКак правило, все рептилии и земноводные обитающие в зонах с умеренным климатом (например, в Европе или Северной Америке), впадают в спячку.

ответ:Гриби не є тваринами і не є рослинами; саме через це їх виділили в окреме царство. Традиційно гриби вивчали в курсі ботаніки тому, що вони здавались ближчими до рослин, ніж до тварин. Нерухомий б життя, необмежений ріст, відсутність центріолей, наявність клітинної стінки – все це зближувало гриби з рослинами. Зараз гриби виділяють в окреме царство поруч з царствами рослин і тварин, як окрему групу живих організмів. Підставами для цього є особливості їх живлення, метаболізму, будови та розмноження, які не дозволяють об’єднати їх ні з рослинами, ні з тваринами.

Для грибів характерний багатий спектр ферментів і вторинних метаболітів. Гриби, як і тварини, є гетеротрофами (на відміну від автотрофних рослин), але якщо у тварин їжа перетравлюється всередині організму після того, як тварина її поглине, то гриби виділяють ферменти назовні, субстрат перетравлюється, а потім готові поживні речовини абсорбуються (всмоктуються, поглинаються) клітинами гриба. Відсутність пластид та хлорофілу, наявність хітину в складі клітинної стінки, синтез глікогену (а не крохмалю), утворення сечовини (як продукту обміну азоту) теж зближує гриби з тваринами.

Будова грибів своєрідна. Справжніх тканин немає; різні структури (плодові тіла) утворені плектенхімою - сплетінням гіф. Гіфи утворені клітинами, неповністю ізольованими одна від одної септами (або взагалі несептовані) так, що сусідні клітини можуть вільно обмінюватись вмістом. Самі клітини можуть бути без ядер, з одним, двома чи кількома ядрами.

Мітоз у грибів відбувається без деструкції ядерної оболонки: вона розподіляється між дочірніми ядрами, а веретено поділу проходить безпосередньо через ядро. Мейоз у грибів відбувається відразу ж після утворення зиготи. Характерне розмноження спорами. Рухливих клітин немає на жодній стадії.

У шапкових грибів спора після проростання утворює первинний міцелій, кожна клітина якого містить одне гаплоїдне ядро. Гіфи можуть зливатись; проростаючи, вони утворюють вторинний міцелій, кожна клітина якого містить два гаплоїдних ядра. Якщо ядра однакові (наслідок злиття гіфів, що проросли з однієї спори) такий штам (міцелій) називають гомокаріотичним, якщо різні (наслідок мутації чи злиття гіфів, пророслих з різних спор) – гетерокаріотичним. Гетерокаріоз у генетичному відношенні нагадує гетерозиготність, але геноми різних штамів тут знаходяться в різних ядрах (гаплоїдних).

Іноді гаплоїдні ядра в такому міцелії можуть зливатись, утворюючи диплоїдні, в яких гомологічні хромосоми можуть кон’югувати та обмінюватись ділянками. В подальшому з диплоїдних ядер можуть знову утворюватись гаплоїдні. Цей процес називають парасексуальним циклом.

Объяснение: