Какие виды одуванчиков бывают? (кроме лекарственного)

В природе существует более тысячи видов одуванчиков, причем всего 70 из них отнесены к "крупным" или наиболее распространенным подвидам растения. Одуванчик входит в немногочисленный список растений, которые произрастают на всей территории планеты Земля, за исключением суровых Арктических широт. Виды одуванчика отличаются по внешнему виду, территории распространения, а так же своими свойствами и химическим составом. В фармацевтической и пищевой промышленности используют все составные части растения.

Одуванчик:
ушковатый
Приподнимающийся
Сердцевидный
Непохожий
Отличающийся

Различают три вида мышечной ткани: поперечнополосатую, гладкую и сердечную.Поперечнополосатая (скелетная) мышечная ткань  построена из множества многоядерных волокноподобных клеток длиной 1—12 см. Наличие миофибрилл со светлыми и темными участками, по-разному преломляющих свет (при рассмотрении их под микроскопом), придает клетке характерную поперечную исчерченность, что и определило название этого вида ткани. Из нее построены все скелетные мышцы, мышцы языка, стенок ротовой полости, глотки, гортани, верхней части пищевода, мимические, диафрагма. Особенности поперечнополосатой мышечной ткани: быстрота и произвольность (т. е. зависимость сокращении от воли, желания человека), потребление большого количества энергии и кислорода, быстрая утомляемость.Ткани— это совокупность клеток и неклеточных структур (неклеточных веществ), сходных по происхождению, строению и выполняемым функциям. Выделяют четыре основные группы тканей: эпителиальные, мышечные, соединительные и нервную.
Сердечная ткань состоит из поперечно исчерченных одноядерных мышечных клеток, но обладает иными свойствами. Клетки расположены не параллельным пучком, как скелетные, а ветвятся, образуя единую сеть. Благодаря множеству клеточных контактов поступающий нервный импульс передается от одной клетки к другой, обеспечивая одновременное сокращение, а затем расслабление сердечной мышцы, что позволяет ей выполнять насосную функцию.
Клетки гладкой мышечной ткани не имеют поперечной исчерченности, они веретеновидные, одноядерные, их длина около 0,1 мм. Этот вид ткани участвует в образовании стенок трубко-образных внутренних органов и сосудов (пищеварительного тракта, матки, мочевого пузыря, кровеносных и лимфатических сосудов). Особенности гладкой мышечной ткани: непроизвольность и небольшая сила сокращений к длительному тоническому сокращению, меньшая утомляемость, небольшая потребность в энергии и кислороде.

Бульби картоплі та інших рослин широко використовуються у харчовій і хімічній промисловості.Цибулина. Цибулина – підземний, рідше надземний пагін з дуже коротким плоским стеблом (денцем) і м’ясистими, соковитими листками (лусочками), які запасають воду і поживні речовини. З верхівкової та пазушних бруньок цибулини виростають надземні пагони, а на денці утворюються додаткові корені. Зовнішні лучки цибулини здебільшого сухі, плівчасті і відіграють лише захисну роль. У пазусі деяких лусок цибулини є бруньки, з яких можуть розвиватися дочірні цибулини – так звані дітки.Цибулини формуються у багатьох лілійних рослин: цибулі, лілії, тюльпана. У деяких лілійних можуть бути надземні цибулини. Звичайно вони утворюються у суцвіттях (у дикої цибулі, часнику).Цибулини допомагають рослині вижити за несприятливих умов і є органом вегетативного розмноження. Серед цибулевих багато декоративних рослин. Часник і цибуля використовуються в медицині і харчовій промисловості.Видозміненими надземними пагонами є колючки (дика груша, терен, глід, обліпиха). Вони розташовані у пазухах листків і захищають рослину від поїдання тваринами. Пагони можуть видозмінюватися на вусики (виноград, огірок, гарбуз). Це виткі пагони, що обкручуючись навколо різних опор підтримують стебло в певному положенні.Вуса (суниця) – дуже тонкі, з видовженими міжвузлями, повзучі стебла. Вони вкорінюються у вузлах і дають початок новим рослинамГілки першого, другого та кожного наступного порядків разом з листям, квітками й плодами складають загальну крону рослини. Крони бувають: кулясті, пірамідальні, яйцевидні, колоновидні. Усі гілки в кроні дерева різновікові. Наймолодші з них – гілки останнього порядку.Формування крони залежить не тільки від галуження, але й від впливу зовнішніх чинників. Наприклад крона густіша завжди з того боку де кращі умови освітлення. Людина може штучно формувати крони дерев та кущів для естетичних потреб.Стебло – вісь пагона. Функції стебла.За наявністю деревини, стебла поділяють на трав’янисті і дерев’янисті. Трав’янисті у всіх трав і молодих пагонів дерев; дерев’янисті – у дерев і кущів.За формою стебла бувають: циліндричні (злаки), чотиригранні (кропива), тригранні (осока), багатогранні (кріп), сплющеними (кактус).За розташуванням у просторі прямостоячі (кукурудза), повзучі (суниця), виткі (берізка), чіпкі (огірок).Функції стебла:1.Здійснює зв’язок всіх частин рослини.2.Збільшує поверхню рослини за рахунок галуження.3.Утворює і несе на собі бруньки, листки.4.Забезпечує транспорт води, мінеральних органічних речовин.5.Служить для фотосинтезу.6.Служить для вегетативного розмноження.7.Запас поживних речовин.