Уребенка позднее прорезывание зубов, недостаточное развитие эмали. в качестве одной из причин может быть гипофункция эндокринной железы. у какой железы нарушено функционирование?

У щитовидки, потому что Щитовидная железа отвечает за фунциклирование многих органов, а ее гормон Тироксин, отвечает за поступление многих полезных организму веществ.
Надеюсь

Голосеменные относятся к семенным растениям. В отличие от покрытосеменных они не образуют цветков и плодов, а их семена лежат «голо» на внутренних сторонах чешуек шишек. Шишка является видоизмененным побегом с чешуевидными листьями. Живущих в настоящее время голосеменных растений насчитывается более 1000 видов. Среди них большинство принадлежит хвойным, представителями которых являются хорошо нам известные сосна и ель. Среди жизненных форм голосеменных почти нет трав. В основном это деревья, редко кустарники (например, можжевельник). Часто, давая характеристику голосеменным, описывают именно хвойные растения. Хотя в настоящее время голосеменные рассматривают как группу растений, включающую четыре отдела: хвойные, гинкговые, гнетовые и саговниковые. Для хвойных характерны особенные листья, которые называют хвоей. Они похожи на иголки, покрыты кутикулой, а устьица глубоко погружены в ткань листа. Всё это служит при для уменьшения испарения. В среднем каждая хвоинка живет несколько лет. Ткани стебля голосеменных лучше дифференцированы, чем у папоротников. Есть кора и древесина, однако сердцевина слабо выражена, а проводящая ткань состоит из трахеид. У голосеменных развит камбий и вторичная древесина, поэтому их стволы достигают существенных размеров. У хвойных деревьев в стволах есть смоляные ходы. Это межклеточные полости, в которые выстилающими их клетками выделяются смолы и эфирные масла. Эти вещества препятствуют проникновению насекомых и бактерий. Для голосеменных характерна стержневая корневая система. Их боковые корни достаточно короткие, поэтому часто деревья вступают в симбиоз с грибами, т. е. образуют микоризу. В отличие от высших споров растений, высшие семенные растения (голосеменные и покрытосеменные) в процессе эволюции дальше зашли на сушу. Их процесс размножения не зависти от наличия воды. Так пыльца голосеменных растений переносится ветром, а оплодотворение происходит при пыльцевой трубки.

Там, где много хвойных и смешанных лесов, существенна их роль в образовании кислорода и органического вещества.

Задерживая таяние снега, хвойные леса обогащают почву влагой.

Сосна выделяет особые летучие вещества, обладающие антибактериальным свойством, - фитонциды.

Велико значение хвойных и в жизни человека. С древних времен человек использует их древесину как строительный материал. Из древесины сосны изготавливали корабли. Древесину секвойи (красное дерево) используют как отделочный материал. Древесина лиственницы отличается устойчивостью к гниению. Из древесины ели изготавливают бумагу. Хвойные используются в химической промышленности. Так из них получают скипидар, пластмассы, канифоль, лаки, спирты. Семена сибирской кедровой сосны похожи на орешки. Они употребляются в пищу и из них изготавливают масло. Шишки можжевельника похожи на ягоды. Их используют как лекарственное средство. реди хвойных есть декоративные растения.

Хребе́тні (лат. vertebrata) — підтип хордових тварин, що виділяється наявністю кісткового хребта. разом з комахами, ця група тварин домінує на суші і у воді. решту тварин інколи об'єднують в несистематичну групу безхребетні. використання цього терміну виправдовується тільки важливою роллю, яку відіграють хребетні в сучасному тваринному світі, оскільки в іншому група безхребетних об'єднує організми, які часто не мають практично нічого спільного. група хребетних часто розглядається як вищі хордові. у порівнянні з нижчими хордовими — ланцетниками, та покривниками, вони характеризуються значно вищим рівнем організації, що наочно виражено як в їх будові, так і у фізіологічних характеристиках. серед хребетних немає видів, що ведуть сидячий (прикріплений) спосіб життя. вони постійно переміщуються, активно розшукуючи і захоплюючи їжу, знаходячи для розмноження особини іншої статі та рятуючись від переслідування ворогів. активні переміщення забезпечують хребетним тваринам можливість зміни середовища залежно від змін умов існування і потреб на різних етапах їх життєвого циклу, наприклад при розвитку, статевому дозріванні, розмноженні, зимівлях і т. д. вказані загальні біологічні риси хребетних прямо пов'язані з особливостями їх морфологічної організації та фізіологією. нервова система хребетних значно більш диференційована, ніж у нижчих хордових. у всіх тварин цієї групи розвинений головний мозок, функціонування якого обумовлює вищу нервову діяльність — основу пристосовної поведінки. для хребетних характерна наявність різноманітних і складно влаштованих органів чуття, що слугують основним зв'язком між живим організмом і зовнішнім середовищем. з розвитком головного мозку і органів чуття пов'язано виникнення черепа, який слугує надійним футляром для цих важливих органів. як основа скелету замість хорди у хребетних існує досконаліший і міцніший хребетний стовп, який виконує роль не тільки опорного стрижня тіла, але і футляра, що містить в собі спинний мозок. в області переднього відділу кишкової трубки виникають рухомі частини скелета, з яких формується ротовий, а у переважної більшості — щелепний апарат, що забезпечує захоплення та утримання їжі, а у вищих хребетних — і її подрібнення. загальний обмін речовин у хребетних незрівнянно складніший, ніж у нижчих хордових. у зв'язку з цим необхідно вказати на характерні риси організації: наявність серця зумовлює швидкий кровотік; у системі виділення нирки надійно забезпечують виведення з організму збільшеної кількості продуктів обміну. вказані риси життєвої організації зумовили широке розповсюдження хребетних і проникнення їх у всі життєві середовища. ця обставина, а також велика кількість і різноманітність видів хребетних роблять їх найважливішим чинником ічного середовища. хребетні з'явилися на рубежі ордовика — силура, а в юрі існували вже представники всіх нині відомих їх класів. загальне число сучасних видів — близько 40 тис.