На рисунке 1 представители различных пород кур, которые получены в результате селекционной работы. охарактеризуйте методы селекции, которые можно использовать для получения новой породы кур. укажите особенности селекции животных.

Основными методами селекцииживотных являются гибридизация и отбор. Различают те же методыскрещивания — близкородственное скрещивание, инбридинг, и неродственное, аутбридинг. Инбридинг, как и у растений, приводит к депрессии.

Особенности селекции-В селекции животных, по сравнению с селекцией растений, есть ряд особенностей. Во-первых, для животных характерно в основном половое размножение, поэтому любая порода является сложной гетерозиготной системой. Оценка качеств самцов, которые внешне у них не проявляются (яйценоскость, жирномолочность) , оцениваются по потомству и родословной. Во-вторых, у многих видов имеет место позднее половое созревание, смена поколений происходит через несколько лет. В-третьих, потомство немногочисленное.
Надеюсь тебе

1) сосущего типа

Объяснение: Этот тип ротового аппарата имеется только у представителей Чешуекрылых.

Основная его часть называется хоботком, который представляет собой видоизмененную пару нижних челюстей. Верхняя и нижняя губы выглядят в виде пластинок, расположенных выше и ниже хоботка, а верхних челюстей у бабочек нет вообще.

Питание осуществляется следующим образом. В состоянии покоя хоботок свернут под головой, а во время питания он расправляется в длинную трубку проникнуть внутрь венчика цветка. Через эту трубку насекомое засасывает нектар.

  Ящірка прудка — вид ящірок родини справжніх ящірок. Поширена майже на всій території Європи, а також на схід до північного заходу Монголії. Виняток становлять території Піренейского півострову, західної і південно-східної Франції, більшої частини Великої Британії, Італії (тільки ізольовані колонії), європейської частини Туреччини і більшої частини Греції. Ареал проживання на території колишнього СРСР — від західних меж до північного Прибайкалля і південного Забайкалля на сході, Кавказу, Казахстану і гір східної частини Середньої Азії на півдні. На півночі її розповсюдження обмежене 60 градусом північної широти.

  У прудкої ящірки світлий низ живота, а на спині є смуги. Самці зазвичай темніші і мають яскравіше забарвлення; в період спаровування вони стають зеленими. У довжину ящірки досягають 25 см.

  Зараз виділяють близько 10 підвидів прудкої ящірки, в Україні мешкають підвиди L. a. chersonensis, L. a. agilis, L. a. exigua. Підвиди західної групи (L. a. chersonensis, L. a. agilis) мають дві світлі спинні смужки, що часто розпадаються на окремі плями, або навіть зовсім відсутні, особливо у L. a. agilis (серед них зустрічаються червоноспинні особини, у яких смуги відсутні, а спина забарвлена в рівний червоний або коричнево-червоний колір). У самців цих підвидів під час шлюбного періоду в зелений колір забарвлюються тільки боки, тоді як у східних підвидів, зокрема у Lacerta agilis exigua — східної прудкої ящірки, самці можуть бути цілком зеленими, а на спині присутні три суцільні світлі смуги.

  Прудка ящірка вважається зникаючим видом і охороняється у багатьох країнах Західної Європи, на відміну від Східної Європи, де прудка ящірка — звичайний вид. В Україні прудка ящірка є численним видом на більшій частині території.