Умолодому світлому лісі між березами й осиками посадили ялини через 20 років берези й осики зникли і на їхньому місті з'явився темний ялиновий ліс поясніть чому так сталося?

ответ:На розрізах мозку видно, що він складається із сірої і білої речовин. Сіра речовина утворює скупчення нервових клітин з початковими відділами їхніх відростків, а біла речовина – це скупчення нервових волокон.  

У головному мозку, у різних його відділах, сіра і біла речовина розташовано по-різному. В півкулях мозку і мозочку сіра речовина розташована на периферії, утворюючи зовні суцільний шар, який називають кров’ю. Під корою міститься біла речовина, а в ній окремі скупчення сірої речовини – ядра. В інших відділах головного мозку біла речовина розташована зовні, а сіра речовина у вигляді ядер – всередині. В спинному мозку біла речовина лежить по периферії, а сіра – в центрі і також утворює ядра.  

Ядра сірої речовини виконують роль центрів головного мозку і спинного мозку, які регулюють організмів.  

Кора великого мозку представлена рівномірним шаром сірої речовини товщиною 1,3 –4,5 мм в якому міститься понад 14 млрд. нервових клітин. Кора вкриває півкулі зовні. Від кори, всередину мозку, відходять нервові відростки нейронів, які своєю масою утворюють білу речовин – тканину білого кольору, яка виконую роль провідників нервових імпульсів. Кора великих півкуль відповідає за сприйняття інформації, що надходить до мозку, керує складними формами поведінки, бере участь у процесах пам’яті розумова і мовної діяльності людини. Вона складається з чотирьох долей – лобкової, тім’яної, скроневої і потиличної, у кожній з яких знаходиться центр відповідальні за прийняття певного виду інформації. У кожному з півкуль ці сигнали поступають із протилежної сторони тіла.  

Нервові волокна (нерви) білої речовини зв’язують одні відділи головного і спинного мозку з іншими і виконують провідникову функцію – по них передається нервові імпульси. Головний і спинний мозок мають густу сітку кровоносних судин. Речовина мозку потребує постійного надходження кисню і протилежних речових. Порушення мозкового кровообігу може бути причиною різних паталогічних етапів.

Мозжечо́к (лат. cerebellum — дословно «малый мозг») — отдел головного мозга позвоночных, отвечающий за координацию движений, регуляцию равновесия и мышечного тонуса. У человека располагается позади продолговатого мозга и варолиева моста, под затылочными долями полушарий головного мозга. Посредством трёх пар ножек мозжечок получает информацию из коры головного мозга, базальных ганглиев, экстрапирамидной системы, ствола головного мозга и спинного мозга. У различных таксонов позвоночных взаимоотношения с другими отделами головного мозга могут варьироваться.

У позвоночных, обладающих корой больших полушарий, мозжечок представляет собой функциональное ответвление главной оси «кора больших полушарий — спинной мозг». Мозжечок получает копию афферентной информации, передаваемой из спинного мозга в кору полушарий головного мозга, а также эфферентной — от двигательных центров коры полушарий к спинному мозгу. Первая сигнализирует о текущем состоянии регулируемой переменной (мышечный тонус, положение тела и конечностей в а вторая даёт представление о требуемом конечном состоянии. Сопоставляя первое и второе, кора мозжечка может рассчитывать ошибку, о которой сообщает в двигательные центры. Так мозжечок непрерывно корректирует как произвольные, так и автоматические движения. В последние десятилетия было обнаружено участие мозжечка и в процессах высшей нервной деятельности: накопления опыта, памяти, мышления[2].

Хоть мозжечок и связан с корой головного мозга, его деятельность не контролируется сознанием.

Объём мозжечка составляет лишь 10 % объема мозга, но он содержит более половины всех нейронов ЦНС[3]

Объяснение: