1. що таке розмноження? яке його біологічне значення? 2. які ви знаєте основні форми розмноження організмів? 3. які особливості притаманні нестатевому розмноженню? 4. які форми нестатевого розмноження вам відомі? 5. чим вегетативне розмноження відрізняється від нестатевого? охарактеризуйте його основні форми. 6. що спільного та відмінного між партеногенезом і нестатевим розмноженням? 7. що таке поліембріонія? 8. яке біологічне значення нестатевого і вегетативного розмноження, партеногенезу та поліембріонії?

розмноження - відтворення собі подібних організмів, що забезпечує існування видів протягом багатьох тисячоріч, сприяє збільшенню чисельності особин виду, наступності життя. безстатеве, полове й вегетативне розмноження організмів.статеве розмноження являє собою біологічний процес, мета якого спрямована на стабільне збільшення кількості особин і забезпечення продовження існування самого виду. такий вид розмноження широко поширений в природі. він притаманний усім сільськогосподарським і практично всім диким тваринам. для нього необхідним є наявність двох статевих клітин самки і самця, які після злиття запліднюються. біологічне значення такого процесу як запліднення в тому, що новий організм більш пристосований до мінливих умов життя. адже після злиття статевих клітин розвивається організм з більш досконалою, подвійною спадковістю від самки і самця. взаємодія між двома гаметами призводить до врівноваження процесів обміну речовин в новому організмі, а значить, підвищується його життєздатність.

Важнейшая ткань листа — мезофилл, где осуществляется фотосинтез. Покрывающий лист эпидермис, клетки которого, за исключением замыкающих клеток устьиц, не содержат хлоропластов, защищает ткани листа, регулирует газообмен и транспирацию. Система разветвленных проводящих пучков необходима для снабжения тканей листа водой, минеральными и некоторыми органическими веществами и для оттока ассимилятов в другие части растения. Мезофилл обычно дифференцирован на две ткани — палисадную (столбчатую), расположенную под верхним эпидермисом, и губчатую, находящуюся в нижней стороне листа. В палисадном мезофилле клетки вытянуты перпендикулярно поверхности листа и расположены в один или несколько слоев. Клетки губчатого мезофилла связаны друг с другом более рыхло из-за больших межклетников. У большинства растений устьица находятся нанижней стороне листа, обширные межклетники губчатой паренхимы обеспечивают газообмен. Благодаря развитой системе межклетников мезофилл обладает громадной поверхностью, во много раз превышающей наружную поверхность листа.
Палисадная ткань, обращенная к свету, содержит большую часть всех хлоропластов листа и выполняет основную работу по ассимиляции С02. Число слоев клеток мезофилла в листе в большой степени зависит от интенсивности освещения. Листья, выросшие на ярком свету, имеют как правило, более развитый столбчатый мезофилл. У растений засушливых ареалов — ксерофитов — палисадная паренхима часто расположена по обеим сторонам листа, а губчатая сильно редуцирована или совсем отсутствует.

Подробнее - на -

Для таких задач проще составить экологическую пирамиду, тогда все хорошо видно. Ну, первым делом мы должны узнать, сколько энергии получают консументы 3-го порядка. На следующий уровень от продуцентов переходит только 10%. То есть: у продуцентов - 1000 кДж, значит у консументов порядка будте только 10% от этого числа - 100 кДж, у консуметов второго порядка - 10, а у третьего - 1 кДж (1 кДж, это 1000 Дж, так как кило это 10 в третьей степени) энергии.  

Затем составим пропорцию по исходным данным о консументах третьего порядка:  

1000 Дж - 1 кг тела

1000 Дж (тех, что мы высчитали) - х кг тела. Откуда х = 1.  

Слудующая пропорция:

1 особь  - 0,1 кг (это сто грамм)

х особей - 1 кг (мы нашлаи этот 1 кг). Откуда х=10. Это и есть ваш ответ :)