Продукт розщеплення вуглеводів 7 букв

Глюкоза, вроде бы, надеюсь, правильно

1) зерноядные птицы (например, щеглы, коноплянки, некоторые овсянки) - они питаются семенами растений, которые зимой не покрыты снегом (кустарников, деревьев)
2) растительноядные птицы (например, тетерев, глухарь) - обычно питаются зелеными частями растений. Конечно, зимой лиственные деревья сбрасывают листья, потому эти птицы начинают есть хвою сосны, березовые сережки, почки.
3) птицы-извлекатели (синицы, поползни, пищухи) - они хотя и питаются насекомыми, но преимущественно теми, которых находят в трещинах коры деревьев, или в других укрытыях. В эти укрытия насекомые набиваются на зиму, а синицы их оттуда извлекают
4) птицы-синантропы (ворона, галка, полевой и домовый воробьи, сизый голубь) - они обитают в населенных пунктах, где всегда находят себе пропитание, даже зимой.
5) птицы-хищники (ястребы, некоторые совы) - они охотятся на добычу, которая на зиму никуда не исчезает.

Життєва форма рослин — морфологічна будова рослин, що склалася у процесі еволюції і відображає у зовнішньому вигляді їх пристосування до умов життя.

Є ряд класифікацій життєвих форм рослин, в основі яких лежить різний підхід до їх вивчення.

Термін «життєва форма» щодо рослин був запропонований в 80-х рр. XIX століття відомим данським ботаніком Вармінгом (1884). Він розумів під цим поняттям «форму, в якій вегетативне тіло рослини (індивіда) знаходиться в гармонії із зовнішнім середовищем протягом всього його життя, від колиски до труни, від сімені до відмирання».

Таке визначення виявилося дуже ємним. По-перше, воно підкреслювало, що життєва форма рослини не залишається постійною, а може мінятися у міру дорослішання і старіння. По-друге, у визначенні сказано, що найважливішу роль в становленні життєвої форми відіграє зовнішнє середовище. Але це, звичайно, не означає, що життєва форма будь-якої рослини нескінченно пластична і залежить тільки від безпосередньо діючих в даний момент умов. Кожен вид рослин реагує на зовнішні дії в рамках своїх спадково закріплених можливостей. Суниця, наприклад, не стане розлогим деревом навіть за найсприятливіших для росту і галуження умов. Кажучи про гармонію із зовнішнім середовищем, ми маємо на увазі, що в життєвій формі кожного виду, що склалася, виявляються риси спадкової, виробленої в процесі природного відбору пристосованості до певного комплексу зовнішніх чинників.

Поняття «Життєва форма» та «форма росту» вживаються як синоніми, незважаючи на спроби прив'язати поняття форми росту до типів галуження.[1] Більшість систем життєвих форм розроблені лише для судинних рослин.

Объяснение: