Как называется орган моховидных растений развивающихся после оплодотворение из зиготы

Сначала после зиготы образуется зародыш а после спорофит

После оплодотворения на женских растениях из зиготы образуется-спорофит , коробочка сидящая на длинной ножке.

Існує кілька видів близнюків, але найпоширеніші - це монозиготние і дизиготних близнюки. Дизиготні близнюки - це дві дитини, що розвинулися від двох різних яйцеклітин, запліднених одночасно.

Дизиготні близнюки можуть бути одного або різних статей і розрізняються як зовні, так і по набору генів. Є жінки, у яких щомісяця дозріває не одна яйцеклітина, а декілька. У таких жінок шанси народити близнят у 10 разів вище. Таким чином, множинна овуляція - це основна причина появи на світ дизиготних близнюків.
Інша причина появи дизиготних близнюків - проходження матір'ю курсу лікування від безпліддя. При цьому вона приймає препарати, які використовуються для стимуляції виходу яйцеклітин з яєчників, тому в результаті часто виходить більше однієї яйцеклітини. Прийомом таких препаратів пояснюється більше 35% випадків багатоплідної вагітності.

Монозиготні близнюки з'являються , коли яйцеклітина на ранніх стадіях розвитку ембріона з невідомих причин розщеплюється на дві рівні частини. Монозиготние близнюки завжди однієї статі, у них ідентичний набір генів, однакові групи крові, і вони дуже схожі зовні. На відміну від дизиготних, монозиготні близнюки народжуються однаково часто у всіх народності і вікових групах.

репродуктивна поведінка

Объяснение:

З двох основних типів розмноження — статевого і нестатевого, перше характеризується винятковою різноманітністю форм поведінки, націлених на пошук партнера, утворення пар, впізнавання партнера, шлюбні ритуали і власне спаровування. Нестатеве розмноження не вимагає таких адаптацій, хоча організми, що розмножуються партогенетично іноді демонструють складну статеву поведінку.

Тварини, що живуть у природних районах з вираженою зміною сезонів року, мають річний цикл розмноження. У них сезон статевої поведінки запускається внутрішніми річними (циркануальними) ритмами, при цьому чинники довкілля надають коригувальний вплив. Наприклад, у риб, що мешкають у водах помірного поясу, нерест ігається раз на рік (восени, влітку, або навесні), коли у риб котрі мешкають в тропіках, він може бути не виражений зовсім.

У ссавців, поряд з цірканнуальними, є коротший естральний цикл, який визначається фізіологічними процесами. Ці фактори визначають готовність до спаровування. Під дією статевих гормонів тварини стають чутливими до статевих сигналів — хімічних, звукових і візуальних, починають проявляти комплекси дій, спрямовані на пошук партнерів.

Більшість вищих тварин починають спаровування лише після залицяння. Залицяння являє собою обмін спеціальними сигналами — демонстраціями. Залицяння у тварин дуже ритуалізоване і відрізняється винятковою різноманітністю: воно може включати підношення корму, як у пірникоз, демонстрацію оперення як у райських птахів, зведення споруд, токування. Залицяння розглядається як механізм статевого відбору. У загальному випадку, воно сприяє відбору найвідповіднішого партнера, а крім того перешкоджає міжвидовій гібридизації