20 1. коли й ким було відкрито групи крові? 2. які групи крові існують у системі аво? 3*. чому може виникнути резус-конфлікт під час вагітності? 4*. чому людині слід переливати лише кров її групи?

1. В 1901 открыл три группы крови немецкий учёный Карл Ландштейнер. В 1904 году чешский учёный Янский открыл ещё и четвертую.
2.  О (1)
А(2)
В(3)
АВ(4)
3. Резус- конфликтом называют защитную реакцию резус-отрицательного организма на введение при переливании Rh + крови. Такой же процесс наблюдается при беременности у Rh- женщин, если плод приобретает папин положительный резус. При этом в крови формируется антитела, которые готовы уничтожать чужеродный агент. Особую опасность представляют вторая и последующие беременности.
4. При неправильном соотношении групп крови, развивается гемолиз, а результатом может стать - смерть или гемотрансфузионный шок.

У роді Цибуля налічують близько 500 видів, з яких в Україні росте близько 50 видів. Найвідомішим видом є цибуля ріпчаста, яку ще називають городньою.

Цибуля ріпчаста — багаторічна рослина з великими (до 15 см діаметром) підземними цибулинами, що походить із Центральної Азії. Листки цибулі трубчасті, сизо-зелені. Квітки дрібні, зеленувато-білі чи рожеві, шестипелюсткові,

зібрані в зонтикоподібне суцвіття на верхівці квітконосної стрілки. Плід — коробочка, насіння чорне, зморшкувате. Цвіте в червні- липні. Відомо понад 1000 сортів, які за смаком поділяють на гострі, солодкі та напівсолодкі.

Інший вид роду Цибуля — часник, або цибуля посівна. На відміну від попереднього виду, цибулина часнику складається з окремих невеликих цибулинок — зубків, які оточені білими сухими лусками.

Объяснение:

Наприкінці 2018 року аналітики/-ні CEDOS Дарина Пирогова й Іван Вербицький, а також Євгенія Польщикова на замовлення УМКА (Української молодіжної кліматичної асоціації) за підтримки Представництва Фонду імені Гайнріха Бьолля в Україні провели соціологічне дослідження. Вони вивчали, як жителі/-ки Києва сприймають екологічні проблеми та що вони про них знають. Нижче публікуємо конспект результатів дослідження.

У трьох фокус-групових дискусіях взяли участь по 8 людей:

Студент/-ки 17-25 років, не залучені до роботи громадських організацій;

одружені люди 25-40 років, половина з яких мають дітей;

люди 18-35 років з досвідом активізму.

Метою дослідження — з’ясувати, як ці три соціальні групи сприймають головні екологічні проблеми Києва, їхні причини та можливі шляхи вирішення; яку екологічну поведінку готові практикувати і як можуть долучитися до покращення екологічної ситуації.