Характеристика напрямків біотехнології

біотехнологія - сукупність промислових методів, у яких використовують живі організми або біологічні процеси. людина з давніх-давен застосовує біотехнологічні процеси для виробництва різних речовин і харчових продуктів (сирів, молочних продуктів, тіста, пива тощо), але сам термін «біотехнологія» (від грец. біос - життя, технос - мистецтво і логос - учення) запровадили лише в 70-х роках xx століття.

у наш час різні види бактерій і грибів використовують у мікробіологічній промисловості для виробництва антибіотиків, вітамінів, гормонів, ферментів, кормових білків тощо. у харчовій промисловості високопродуктивні штами мікроорганізмів змогу збільшити випуск високоякісних продуктів харчування (кисломолочних, сирів, пива), кормів для тварин (силос, кормові дріжджі) тощо.

біотехнологічні процеси застосовують і для очищення навколишнього середовища, зокрема стічних вод і ґрунту від побутового і промислового забруднення. методи біологічного очищення ґрунтуються на здатності певних видів бактерій розкладати органічні сполуки, які потрапляють у довкілля. завдяки селекційній роботі створено штами мікроорганізмів, здатних розкладати ті сполуки, які природні види не можуть мінералізувати. для очищення стічних вод, природних водойм і ґрунту застосовують властивості деяких організмів накопичувати органічні та неорганічні сполуки або певні хімічні елементи у своїх клітинах (деякі види бактерій, водоростей, найпростіших).

біотехнологічні процеси враховують і під час розроблення біологічних методів боротьби зі шкідниками сільського і лісового господарств, а також паразитичними і кровосисними . використовуючи штами певних видів мікроорганізмів (бактерій, грибів), виготовляють препарати, які ефективно знижують чисельність шкідливих видів, не забруднюючи при цьому довкілля токсичними сполуками. необхідною умовою використання біологічних препаратів у біологічному методі боротьби є їхня безпечність для корисних видів організмів.

останнім часом у розробці біотехнологічних процесів все ширше застосовують методи генетичної і клітинної інженерії, які можливість одержати різноманітні сполуки і препарати.

Шло время, люди открывали новые земли и с ними новые виды растений и животных. Возникала путаница в их названиях, потому что строгих правил, как давать живым существам научные названия, не было. Особенно трудно стало учёным разных стран понимать друг друга – одни и те же растения и животные назывались у них по-разному. Нужно было привести в порядок все знания о разнообразии организмов. Эту огромную работу проделал в XVIII в. великий шведский учёный Карл Линней (1707–1778).Аристотель разработал систематику животных, расположив их в определенном порядке- от просто устроенных к более сложным.
Линней дал каждому виду растений и животных название, состоящее из двух слов, причём на латинском языке, понятном учёным разных стран. Все организмы он распределил по группам, т. е. предложил классификацию организмов. Она была принята учёными всего мира и использовалась много лет.Линней заложил основы современной биноминальной номенклатуры, введя в практику систематики так называемые nomina trivialia, которые позже стали использоваться в качестве видовых эпитетов в биноминальных названиях живых организмов. Введённый Линнеем метод формирования научного названия для каждого из видов используется до сих пор. Использование латинского названия из двух слов — название рода, затем специфичное имя — позволило отделить номенклатуру от таксономии. 

Шло время, люди открывали новые земли и с ними новые виды растений и животных. Возникала путаница в их названиях, потому что строгих правил, как давать живым существам научные названия, не было. Особенно трудно стало учёным разных стран понимать друг друга – одни и те же растения и животные назывались у них по-разному. Нужно было привести в порядок все знания о разнообразии организмов. Эту огромную работу проделал в XVIII в. великий шведский учёный Карл Линней (1707–1778).Аристотель разработал систематику животных, расположив их в определенном порядке- от просто устроенных к более сложным.
Линней дал каждому виду растений и животных название, состоящее из двух слов, причём на латинском языке, понятном учёным разных стран. Все организмы он распределил по группам, т. е. предложил классификацию организмов. Она была принята учёными всего мира и использовалась много лет.Линней заложил основы современной биноминальной номенклатуры, введя в практику систематики так называемые nomina trivialia, которые позже стали использоваться в качестве видовых эпитетов в биноминальных названиях живых организмов. Введённый Линнеем метод формирования научного названия для каждого из видов используется до сих пор. Использование латинского названия из двух слов — название рода, затем специфичное имя — позволило отделить номенклатуру от таксономии.