Завтра сдаватьдокажите что летающих динозавров было 4-х камерное сердце)нужно много написать хотя-бы минимум слов 300.

Если динозавры действительно были теплокровными, их кровеносная система должна была пропускать значительный объём кислорода. В таком случае и объём сердца был бы у них куда больше, нежели у их холоднокровных сородичей, а значит, и кровь почти наверняка должна была циркулировать по контуру, напоминающему цифру восемь. Благодаря этим двум замкнутым кругам кровообращения, обогащенная кислородом кровь циркулировала бы под большим давлением и с большой скоростью. К сожалению, такие мягкие органы динозавров, как сердце, далеко не всегда сохраняются в виде окаменелостей. Но в 2000 году ученые обнаружили среди ископаемых остатков тесцелозавра, мелкого растительноядного гипсилофодонта, орган, очень похожий на сердце. Обследовав окаменелость с медицинского сканирующего оборудования, выяснилось, что у тесцелозавра было как раз два замкнутых круга кровообращения, из чего следует, что тот вполне мог быть теплокровным.

Строго говоря четерехкамерное сердце как оно есть имеется только у птиц и млекопитающих, в том числе у человека. Это обусловлено разделением кровеносной системы этих животных на два круга кровообращения. Большой круг кровообращения снабжает кровью непосредственно органы тела, а малый служит для насыщения крови кислородом в легких. У крокодилов сердце условно четырехкамерное, поскольку хотя в нем и имеется разделение сердца на два желудочка и два предсердия, это разделение не полное и при необходимости крокодил может направлять в артерии венозную богатую углекислым газом кровь - эта крокодилам с пищеварением стимулируя выработку желудочного сока. Еще более условно четырехкамерным можно считать сердце рыб, у которых помимо предсердия и желудочка есть две небольших камеры - венозный синус и аортный конус.

1) некоторые растения от болезней, очищают воздух, есть те которые дожить до 100 лет и т.д.

2)Так, после оплодотворения из семязачатка развивается семя, состоящее из кожуры и зародыша. После опыления и оплодотворения к завязи притекают питательные вещества, и она постепенно превращается в спелый плод. ... Если в завязи одна семяпочка — образуется односемянный плод, а если много, то плод будет многосемянный

3)Семена растений в первую очередь содержат запасные питательные вещества, которые имеют органическую природу. Они находятся в эндосперме или самом зародыше (чаще всего в его семядолях). Питательность семян очень велика. Так человек с давних времен использует пшеничную муку, которая представляет собой ни что иное как размолотые семена пшеницы.

4)На какую глубину заделывать семена, зависит от свойств почвы и размеров семян. ... Чем мельче семена, тем меньше глубина их заделки в почву. Крупные семена можно сеять глубже: их проросткам не страшен более долгий путь к поверхности почвы, потому что в крупном семени достаточно питательных веществ.

можно лучший ответ

Біологія людини. її складові частини біологія людини – це наука про будову, процеси життєдіяльності, розвиток, походження, еволюцію та ічне розселення людей.  науки, що вивчають біологію людини, можна поділити на дві групи: теоретичні та прикладні.  теоретичні біологічні науки: цитологія, гістологія, анатомія, фізіологія, генетика, біохімія, біофізика.  прикладні: медицина, гігієна, валеологія, екологія.  анатомія – наука про будову організму й усіх його органів. термін анатомія походить від давньогрецького анатоме – розтинання. це пояснюється тим, що першим і основним методом дослідження людини був метод розтинання трупів.  фізіологія – наука про функції і процеси життєдіяльності організму в цілому, його органів, тканин, клітин, виявляє причини, механізми і закономірності життєдіяльності організму.  генетика – наука, що вивчає процеси спадковості та мінливості організмів, зокрема механізми передачі спадкової інформації, вади розвитку людини, спричинені її порушеннями.  антропологія – наукова дисципліна, що досліджує походження й еволюцію людини як особливого соціально-біологічного виду, утворення людських рас.  екологія людини – дослідження впливу на людину природних і соціальних факторів навколишнього середовища.  гігієна – наука про здоров’я та його збереження.  гігієна – галузь медицини, що розробляє і впроваджує методи запобігання захворюванням, вивчає вплив різних чинників довкілля та виробництва на здоров’я людини.  термін гігієна походить від грецького гігієнос – цілющий, той, що приносить здоров’я. знання гігієни та застосування на практиці цих знань є людині зміцнити свій організм, загартувати його, вберегти від різних захворювань, стати фізично розвиненою, здоровою, здатною до будь-якої праці.  на організм людини діють безперервно змінювані фактори навколишнього середовища. проте ці зміни не викликають захворювання, бо організм людини пристосовується до них. між організмом і зовнішнім середовищем існує функціональна рівновага. захворювання виникає лише тоді, коли ця рівновага порушується, тобто на людину діють фактори навколишнього середовища, незвичні по силі і якості.  людина не тільки піддається впливові факторів і умов зовнішнього середовища. вона здатна сама впливати на нього з метою поліпшення умов праці, живлення, побуту та створення відповідних умов для збереження здоров’я.