Діти із синдромом дауна мають ті ж алелі, що й їхні батьки. у чому ж тоді причина суттєвих відмінностей будови та функціональності їхнього організму?

синдро́м да́уна — трисомія за 21 хромосомою — генетична аномалія, яку спричинює присутність додаткової хромосоми у 21 парі

такі діти мають 47 хромосом у каріотипі замість звичних 46. їм притаманна характерна зовнішність, підвищена можливість появи певного спектру захворювань (наприклад вроджених вад серцево-судинної системи, набутих вад сенсорної системи, тощо), певна розумова відсталість, через яку має місце повільніший розумовий розвиток на фоні здорових особин та гірша соціальна адаптація.

фактором, який впливає на виникнення цього стану (дисфункція специфічного білка під час ділення генетичного матеріалу) є вік матері - дуже рання або пізня вагітність. якщо вік матері перевищує 40 років ймовірність народження дитини синдромом дауна 1: 100 (статистика в різних джерелах варіюється, має тенденцію до зростання числа випадків). також впливає і вік батька, але в меншій мірі. це пов'язано з тим, що з віком у чоловіків і жінок зростає ймовірність, що в сперматозоїдах і яйцеклітині не буде необхідної кількості хромосомного набору. з цією метою всім жінкам після 35 років під час вагітності рекомендовано проходити перинатальну діагностику.

причиною також може бути спорідненість між батьками, це збільшує ймовірність прояву будь-якого генетичного захворювання

неправильний спосіб життя, шкідливі звички, стреси та перенесені захворювання під час вагітності, впливають на розвиток плоду, та на виникнення синдрому дауна в меньшій ступені.

у момент зачаття відбувається випадковий збій в з'єднанні жіночої і чоловічої хромосом, при цьому виникає зайва копія хромосоми в 21-й парі. внаслідок цього у таких дітей є зовнішні характерні відмінності і особливості в розвитку. хвороба дауна виникає у хлопчиків і дівчаток однаково часто.

фізіологічною причиною розвитку синдрому дауна є збої у хромосомному наборі. при даному синдромі у 21-й хромосомі формується додатковий генетичний матеріал (або на деяких її ділянках). у нормі у людини повинно бути 46 хромосом, а у дітей з даною патологією їх на одну більше (47). варто зазначити, що на розвиток хвороби не впливає екологія, прийом ліків або інші фактори зовнішнього середовища. хромосомні аномалії розвиваються випадково, і виправити їх неможливо.

форми синдрому дауна не у спадок. єдиним винятком може бути транслокаційна форма, яка викликає хромосомні порушення у батьків і може спровокувати патологію у наступного покоління.

Практическая работа по биологии п.30 «Органы пищеварения» Местоположение слюнных желез  
1)      Как найти околоушную железу?  
Околоушную железу я смогла обнаружить при сжатии пальцами щек впереди ушей. При этом я почувствовала, как слюна заполняет рот.  
2)      Как найти поднижнечелюстную слюнную железу?  
Для этого, я проделаю все тоже самое, только сожму не щеки, а кожу под нижней челюстью.  
3)      Как найти подъязычную железу?  
Ее прощупать не удастся, потому что она находится глубоко под языком. Но я смогу наблюдать ее работу если язык подниму к верхним зубам и приоткрою при этом рот. Из-под языка брызнет фонтанчик слюны, как у змейки. Выход протока подъязычной слюнной железы находится под уздечкой языка. В этом месте можно заметить небольшое отверстие.  

Вывод: Как мы поняли, слюна выделяется тремя парами слюнных желез и множеством железок, расположенных в слизистой оболочке щек. В ее состав входят ферменты, а также неорганические соли и слизь.  Слюна увлажняет и ослизняет принимаемую пищу, и тем самым участвует в формировании пищевого комка, и облегчает его проглатывание.

Свою жизнь цветковое растение начинает с семени. Если семя попадает в благоприятные условия, оно начинает прорастать. Первым появляется корешок, а затем маленький побег. Это маленькое растение называют проростком. Спустя какое-то время у молодого растения появляются листья, цветки, плоды и, конечно же, семена. Семя считают органом полового размножения и расселения растений. Форма, величина, окраска семян различных растений очень разнообразны Обычно семя снаружи покрыто внешней оболочкой-кожурой. Толщина, твёрдость, окраска её у семян различных растений неодинакова. Поверхность также разнородна, она может быть гладкой, иметь неровности в виде шипиков, волосков. Все эти при служат для лучшего распространения, расселения семян. На кожуре семени имеется небольшое пятнышко-рубчик, это место прикрепления незрелого семени к стенке плода. Рядом с рубчиком находится крохотное отверстие-семявход. Через семявход в семя проникает вода, после чего семя набухает и прорастает. Под кожурой находится зародыш, который даёт начало новому растению. В зародыше выделяют две основные части: зародышевый побег и зародышевый корешок. В свою очередь зародышевый побег состоит из: зародышевой почечки, зародышевого стебелька и семядолей. Зародыш семени может содержать одну или две семядоли .Цветковые растения, имеющие зародыш семени с одной семядолей получили названия однодольные (пшеница, кукуруза, тюльпан) , а с двумя двудольными (яблоня, фасоль, горох). В состоянии покоя семена могут находиться до 3-5 лет, а иногда и более. При попадании семени в благоприятные условия (увлажнённая почва, определённая температура, достаточное количество воздуха) оно может прорасти. Прорастанию предшествует набухание, т. к. через семявход в семя поступает вода. Набухают все семена, но прорасти могут только те, в которых живой зародыш. Результатом прорастания семени является маленькое растение, которое, как мы уже знаем, называют проростком . Первым из семени выходит зародышевый корешок. Если у проростка фасоли удалить семядоли, то он погибнет. Причиной гибели послужит отсутствие питательных веществ. Следовательно, семядоли выполняют функции органа, запасающего питательные вещества, которыми питается вначале прорастающий зародыш. Но в некоторых семенах запасные питательные вещества находятся не в семядолях, а располагаются в специальной ткани-эндосперме, которая окружает зародыш
К части семени фасоли относятся
-Зародышевый корешок.
-Кожура.
-Семядоли.
-Зародышевый стебелёк