Висновок про значення звивистої поверхні півкуль мозку

Латералізація півкуль

Редагувати

Широкі узагальнення, часто зроблені в популярній психології про міжпівкульну асиметрію, наприклад, логіки, творчості часто є не зовсім точними, оскільки більшість функцій мозку фактично розподілені між обома півкулями. Більшість наукових доказів асиметрії стосуються нижчого рівня перцептивних функцій, а не широко обговорюваних функцій високого рівня (наприклад, підсвідомої обробки граматики, а не «логічного мислення» в цілому)[7][8].

Кращий приклад науково встановленої латералізації є те, що обидва центри мови, Брока і Верніке, часто зустрічаються виключно на лівій півкулі. Ці центри знаходяться на півкулі, протилежній до провідної руки. Латерализация функцій, таких як семантика, просодія, інтонація, акцентуація, ритм і т. д. була поставлена під питання з тих пір, коли була виявлена нейрональна основа в обох півкулях.[9][10]

Півкулі головного мозку людського ембріона в 8 тижнів.

Перцептивна інформація обробляється в обох півкулях, але латералізовано. При цьому інформація з кожної частини тіла направляється в протилежну півкулю (візуальна інформація розділена трохи інакше, але все-таки латералізовано). Аналогічно, управління рухами також відбувається в півкулі на протилежній стороні. Таким чином, ліво- і право-рукість також пов'язані з міжпівкульоною латералізацією.

В деяких біохімічних аспектах півкулі також асиметричні. Досліджені більш високі рівні нейромедіатора норадреналіну в правій півкулі й більш високі рівні допаміну в лівій.[11]

Також білої речовини (довгі аксони) в правій півкулі, а сірої речовини (тіл клітин) — в лівій[12].

Такі функції мови, як граматика і словотворення найчастіше латералізовані в лівій півкулі мозку. На відміну від них, цілісні мисленневі функції мови, такі як інтонація і акцент часто пов'язані з правою півкулею мозку. Інші інтегративні функції, такі як інтуїтивні або евристична арифметика, бінауральна локалізація звуку і т. д. схоже, більше контролюються в двосторонньому порядку.

А вот и не все. Есть кошки, которые так не делают, — не умеют. К ним относятся гепарды — самые быстрые среди кошачьих и меньше всего похожие на собратьев по семейству. Кошки умеют втягивать когти в подушечки лап, становясь на время мягкими и пушистыми. Делают это они отнюдь не из-за желания понравиться человеку, а потому что охотятся из засады и лишний шум им ни к чему, ведь на мягких лапках так удобно бесшумно подкрадываться. Гепард тем и отличается от всех собратьев, что настигает добычу, а не подстерегает ее. Он худощавый, у него маленькие круглые уши, невтягивающиеся когти на лапах, которыми он при беге упирается в землю, длинный тяжелый хвост резко поворачивать на бегу, а глаза отлично видят днем и плохо ночью. Гепард — самое быстрое наземное животное, его скорость на короткое время может достигать 110 км/ч. При таких скоростях просто необходимо иметь хорошее сцепление с землей, поэтому эти кошки утратили втягивать когти. Они у них не острые, а очень мощные и крепкие, в отличие от всех остальных, и скорее напоминают собачьи или волчьи.

Тело птицы состоит из небольшой головы, обычно длинной шеи, туловища и конечностей. Верхняя и нижняя челюсти, покрытые роговыми чехлами образуют клюв. Тело птиц покрыто перьями. На концах пальцев задних конечностей имеются когти, а нижняя цасть ног - цевка покрыта роовыми щитинками и лишена оперения. По строению и функциям перья разных участков тела существенно различаются. Основу оперения образуют контурные перья, состоящие из полого стрежня и асположеного по его бокам опахала. Различают контурные маховые, рулевые, и кроющие перья, кроме этого, имеются пуховые перья и пух .