Мужчина больной раком желудка женится на женщине больной гипертонией. известно, что у обоих в поколениях умирали от этих болезней. по мужской линии был рак, а по женской болезни сердца. какова вероятность рождения здоровых и больных детей в этой семье?

НАСЛЕДСТВЕННОСТЬ ПРИ РАКЕ

Рак и наследственность, эта тема волнует многих людей, знающих об онкологических заболеваниях у кого-то из своих родственников. Современные научные исследования выяснили, что большинство онкологических заболеваний не относится к наследственному раку, а чаще всего является результатом перехода в него предраковых заболеваний.

Генетически передается лишь наследственная предрасположенность к раку.

Однако существуют и наследственные виды рака. По различным данным от 7% до 10% случаев злокачественных опухолей обусловлены наследственностью.

К наиболее часто встречающимся наследственным формам рака относятся: рак молочной железы, рак яичников, рак легкого, рак желудка, рак толстого кишечника,

меланома, острая лейкемия (см. ↓). К этой же категории рака, но с меньшей степенью наследования, относят нейробластомы, опухоли эндокринных желез, рак почек (см. ↓).

Важнейшую роль, как в процессе появления предраковых заболеваний, так и в процессе реализации наследственных форм рака, играет комплекс врожденных морфологических, психологических и функциональных особенности человека, носящий название "биологическая конституция".

Конституция человека выражается в определенных формах его телосложения, цвете глаз, кожи и волос, психоэмоциональной организации и характерных реакциях организма на различного рода воздействия. При этом в любой конституции имеются свои "слабые звенья", проявляющиеся в повышенной ранимости тех или иных тканей и готовности их к определенным типам патологических изменений - "диатезы".  

Различным видам диатеза всегда сопутствуют врожденные слабости тех или иных органов.  

Эти три генетические составляющие: конституция, диатез и органная слабость определяют наследственную предрасположенность к онкологическим заболеваниям.

Определение индивидуальной конституции, разновидности диатеза и имеющейся при этом врожденной органной слабости (т.е. вероятных органов-мишеней на фоне существующей наследственной отягощенности по раку), становится возможным при биологического высокочувствительного метода обследования по радужным оболочкам глаз .

Классификация животных основана на наличии степени родства между ними. Научно обоснованную классификацию живых организмов, в том числе и животных, разработал Карл Линней. Основной систематической единицей в предложенной им классификации является вид. Каждому виду он дал двойное название: первое — родовое и второе — видовое. Например, ласточка городская. Такой принцип названия видов называется двойной номенклатурой. Виды с наибольшей степенью родства объединяют в роды, роды — в семейства и т. д. Основными систематическими группами животных являются вид, род, семейство, отряд, класс, тип. Если внутри одной группы имеются незначительные различия в строении, то выделяются промежуточные группы: подсемейство, подотряд, подкласс.

Інформація завжди відігравала надзвичайно важливу роль у житті людини.

Загальновідомо висловлювання про те, що той, хто володіє інформацією, той володіє і світом. Інше повідомлення коштує дорожче життя. За переказами, 13 Вересня 490 року до н.е. Грецький воїн-гонець, який прибіг з марафону в Афіни, не зупиняючись в дорозі, впав замертво, але доніс звістку про перемогу над персами.

З давніх часів збір і систематизація відомостей про навколишній світ допомагали людині виживати в нелегких умовах – з покоління в покоління передавався досвід і навички виготовлення знарядь полювання і праці, створення одягу і ліків. Інформація постійно оновлювалася і доповнювалася – кожне вивчене явище дозволяло перейти до чогось нового, більш складного. З часом, великі обсяги даних про навколишній світ посприяли розвитку науково-технічного прогресу і, як наслідок, всього суспільства в цілому – людина змогла навчиться управляти різними видами речовини і енергії.

З плином часу роль інформації в житті людини ставала все істотніше. Потрібно було вивчати і розуміти вже не тільки закони природи, а й поняття і цінності людського суспільства – літературу, мистецтво, архітектуру і т.д. зараз, в першій половині 21-ого століття роль інформації в житті людини є визначальною – чим більше навичок і знань він має, тим вище цінується як фахівець і співробітник, тим більше має поваги в суспільстві.

Пізнаючи навколишній світ, людина постійно має справу з інформацією. Вона допомагає людині правильно оцінити події, що відбуваються, прийняти обдумане рішення, знайти найбільш вдалий варіант своїх дій. Інтуїтивно ми розуміємо, що інформація-це те, чим кожен з нас поповнює власний багаж знань. Інформація також є найсильнішим засобом впливу на особистість і суспільство в цілому. Хто володіє найбільшим обсягом інформації з якого-небудь питання, той завжди знаходиться в більш виграшному становищі в порівнянні з іншими.

В останні десятиліття наполегливо говорять про перехід від» індустріального суспільства «до»суспільства інформаційного". Відбувається зміна ів виробництва, світогляду людей, їх життя. Інформаційні технології кардинальним чином змінюють повсякденне життя мільйонів людей.

Інформація стала одним з найважливіших стратегічних, управлінських ресурсів, поряд з ресурсами-людським, фінансовим, матеріальним. Її виробництво і споживання складають необхідну основу ефективного функціонування і розвитку різних сфер суспільного життя, і, перш за все, економіки. А це означає, що не тільки кожній людині стають доступними джерела інформації в будь-якій частині нашої планети, але і генерується їм нова інформація стає надбанням всього людства. У сучасних умовах право на інформацію та доступ до неї мають життєву цінність для всіх членів суспільства. Зростаюча роль інформації в суспільстві стала предметом наукового осмислення. Були висунуті теорії, що пояснюють її місце і значення. Найбільш популярними є теорії постіндустріального та інформаційного суспільства.

Світ вступає в нову еру-інформаційну, в століття Електронної економічної діяльності, мережевих спільнот і організацій без кордонів. Прихід нового часу радикально змінить економічні та соціальні сторони життя суспільства. Подібні зміни самим прямим чином стосуються місця людини в інформаційному світі. Людина змінюється відповідно до вектора інформаційно-технічних характеристик суспільства. Однак це зовсім не пасивне прийняття нових умов виробництва і споживання. Людина виступає суб'єктом інформаційної реальності, далеко виходить за інформаційно технічні характеристики. Інформатизація повсякденного життя і поява нового інформаційного поля людського буття не проходить безслідно для життєвого світу людини. В електронному просторі змінюються поведінкові стандарти і ціннісні орієнтації особистості.