Уяких із перерахованих організмів відсутній тканинний рівень організації а: інфузорія б: папороть в: миша г: евглена д: вольвокс е: дощовий черв’як !

Тканина – система клітин і позаклітинних структур, подібних за походженням, розташуванням, будовою та функціями. наука про тканини називається гістологією. тканини тварин і людини, на відміну від рослинних тканин, мають міжклітинну речовину та утворюються із зародкових листків. багато тканин у зрілому стані мають стовбурові клітини, завдяки яким відбувається поповнення замість загиблих і відновлення при пошкодженнях. виникають тканини внаслідок спеціалізації клітин на виконанні певних функцій або диференціації клітин. як і у тварин, в організмі людини виділяють 4 типи тканин. епітеліальні тканини • походження. з усіх трьох зародкових листків (екто-, енто- і мезодерми). • особливості будови. 1) клітини щільно прилягають одна до одної, міжклітинної речовини мало або взагалі немає; 2) полярна диференціація клітин (наявність апікального і базального полюсів); 3) наявність міжклітинних з'єднань, що забезпечує міцний зв'язок епітеліоцитів. • розташування. межове положення між двома середовищами обумовлює розміщення зімкнутими пластами над сполучною тканиною і відокремленість від неї базальною мембраною. • функціональні особливості. 1) основними функціями є розмежувальна (або бар'єрна), захисна, транспортна, секреторна, всмоктувальна та ін.; 2) живлення відбувається від сполучної тканини шляхом дифузії, тому кровоносних судин епітелій не містить; 3) властива висока здатність до відновлення (регенерації). • класифікація. а. залежно від виконуваної функції, розрізняють три види епітеліїв: 1) покривні (утворюють різні вистилки); 2) залозисті (утворюють залози секреції); 3) сенсорні (входять до органів чуттів). б. за морфологічними особливостями клітин виділяють 2 типи епітеліїв: 1) одношарові (плоскі, кубічні, циліндричні); 2) багатошарові (плоскі, кубічні, циліндричні).

Лишайники как биоиндикаторы загрязнения атмосферного воздуха

Объяснение:

Проблема загрязнения окружающей среды является одной из глобальных проблем современной цивилизации. В связи с развитием промышленности и транспорта в биосферу поступает большое количество вредных выбросов. На Земле практически нет места, куда бы не поступали в той или иной концентрации загрязняющие вещества. Среди них большой удельный вес имеют сернистый газ, оксид углерода, сероводород, аммиак, а также копоть, пепел, твердые частицы.

Уникальные свойства лишайников позволили использовать их для общей оценки степени загрязненности атмосферы. На основе этого стало развиваться особое направление индикационной экологии — лихеноиндикация [1].

Лишайники выбраны объектом глобального биологического мониторинга, поскольку они распространены по всему Земному шару и поскольку их реакция на внешнее воздействие очень сильна, а собственная изменчивость незначительна по сравнению с другими организмами. Лишайники чутко реагируют на характер и состав субстрата, на котором они растут, на микроклиматические условия и состав воздуха.

ответ приведён с опорой на текст "Грибы и лишайники".

1) Лишайник образуют грибница гриба и клетки одноклеточных зелёных водорослей, а иногда ещё и клетки азотфиксирующих цианобактерий.

2) Как у растений, так и у грибов можно выделить относительную неподвижность, неограниченный рост к синтезу витаминов и наличие клеточных стенок.

3) Гриб в лишайнике поглощает из окружающей среды воду и минеральные вещества.

4) Лишайники называют комплексными организмами, потому что они образованы грибницей гриба, клетками одноклеточных зелёных водорослей, а иногда ещё и клетками азотфиксирующих цианобактерий.

5) У грибов можно выделить гетеротрофное питание (питание готовыми органическими веществами), использование в качестве запасного питательного вещества гликогена, синтез мочевины (как продукта азотистого обмена), наличие хитина в составе клеточной стенки. Данные признаки иллюстрируют сходство особенностей жизнедеятельности грибов с особенностями жизнедеятельности животных.

6) Клетки водорослей снабжают лишайник органическими веществами, образованными в результате фотосинтеза, а цианобактерии фиксируют атмосферный азот.