Відповідь:
В селекції рослин застосовують різні форми гібридизації (внутрішньовидову і віддалену), що є спільним і для селенції тварин. Відмінним між цими селекціями є використання штучного добору: в виведенні нових сортів рослин використовують як індивідуальний, так і масовий добір, а в пошуках нових порід тварин- лише індивідуальний, через те що тваринам притаманне лише статеве розмноження, тому кількість нащадків невелика і кожна особина є цінною. Для селекції рослин і тварин притаманні і такі особливості: щеплення використовують лише у випадку селекції рослин і клонування, яке не надто поширене в селенції тварин; щодо останніх, то у виведенні нових порід широко використовують явище гетерозису(його можна використовувати і в селекції рослин). Не знайдемо ми цих методів і в селекції мікроорганізмів, які зумовлені особливостями, що зустрічаються лише серед цих організмів,напр. відсутність статевого процесу. Так у виведенні нових штамів мікроорганізмів спочатку здійснюють штучний мутагез, для збільшення різноманітності вихідного матеріалу, а опісля- методи генної і клітинної інженерії.
P.S. Таку відповідь я написала, коли вчителька задала це питання(вчора). Але я невпевнена в його правильності, так як мою роботу ще не перевірили.
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Ми живемо на самому дні блакитного повітряного океану Землі - її атмосферного шару. Земля - це наш дім. А який він? Французький географ Елізе Реклю дуже влучно сказав: "Людина створює навколишнє середовище по своєму образу і подобі". Тобто ми маємо те навколишнє середовище, яке заслужили.
Небачено активна й здебільшого непродумана діяльність людини, супроводжувана знищенням природних ресурсів і забрудненням навколишнього середовища, призвела до того, що нині біосфера планети перебуває в критичному стані, коли до глобальної катастрофи залишилися лічені кроки.
Виникли екологічні проблеми не сьогодні й не вчора. Як свідчать стародавні літописи, ще близько 4 тисяч років тому вавілонський цар Хаммураті, а пізніше - китайські й монгольські імператори та європейські монархи вже дбали про збереження природи й видавали накази про охорону лісів, трав`яного покриву степів, водних джерел.Із розвитком цивілізації та науково-технічного прогресу, бурхливим зростанням кількості населення на Землі, обсягів виробництва та його відходів проблеми стосунків між природою та суспільством дедалі загострюються. Страшною дійсністю стали голод, отруєні річки та моря, задушливе шкідливе повітря у великих промислових центрах, загублені ліси, сотні зниклих видів тварин і рослин, загроза кліматичних аномалій, ерозія та майже повне виснаження ґрунтів у аграрних районах.
Екологічна криза грізно нависла над усім світом, вона вже "схопила нас за горло". "Екологічна бомба" уповільненої дії, яку ми, всі країни і народи, посилено начиняємо "вибухівкою" із відходів виробничої діяльності, здатна спустошити наш спільний дім - планету Земля, перетворити її на безлюдну пустелю.
Наше покоління практично в усіх куточках планети безсоромно грабує в коморах природи те, що належить дітям і онукам.
Ліквідація глобальної екологічної кризи є на сьогодні найважливішим завданням людства.