Паспорт пассифлора.* требование к почвеннойсмесипересадкаотношение к освещённоститемпература воздухавлажность воздухаопрыскиваниеполив поливавид подкормкичастота подкормки размножения​

Головни́й мо́зок (лат. cerebrum; також лат. encephalon від дав.-гр. ἐγκέφαλος — «усередині голови») — головний відділ центральної нервової системи (невраксису) всіх хребетних тварин, у яких він міститься в «коробці» — черепі. Також головний мозок зустрічається у багатьох безхребетних тварин з різним типом нервової системи. Процес еволюційного формування головного мозку має назву «цефалізація».

Мозок складається з різних типів нейронів, які формують сіру речовину мозку (кора та ядра). Їхні відростки (аксони та дендрити) утворюють білу речовину. Біла та сіра речовини, а також нейроглія, формують нервову тканину, з якої, в тому числі, утворений і головний мозок. Нейрони мозку комунікують між собою та з нейронами інших відділів нервової системи завдяки універсальним нервовим зв'язкам — синапсам.

Структури мозку відповідають за виконання найрізноманітніших задач: від контролю вітальних (життєвих) функцій до вищої психічної діяльності.

Объяснение:

1. Рост корня всегда растет вниз - явление геотропизма, благодаря притяжению земли. Корень растет в длину за счет деления и растяжения клеток и верхушки корня. При ее удалении происходит ветвление корневой системы благодаря нарастанию боковых корней. В толщину корень растет за счет деления клеток камбия (образовательной ткани)

2. Образование этих корней начинается с деления клеток специальной меристемы — перицикла, расположенного на периферии центрального цилиндра корня. Боковые корни отходят от главного и многократно ветвятся. Функции схожи с функциями главного корня - закрепление растения в почве, обеспечение поглощения и проведения воды с растворенными минеральными веществами к стеблям и листьям.

3. Это процесс увеличения числа корней у растений за счет разделения их апекса или образования боковых корней, в результате чего формируется корневая система.