Які бактеріі здатні засвоювати азот з повітря?

ответ: клубенькова бактерія.

Объяснение:Вона утворює симбіоз

з бобовими рослинами.

СНІД - синдром набутого імунодефіциту - це остання стадія інфекційної хвороби, що має назву ВІЛ-інфекція. Збудником хвороби є вірус імунодефіциту людини (скорочено ВІЛ), який вражає клітини крові, так звані СД4-лімфоцити, що забезпечують гомеостаз організму людини і захищають його від інфекційних захворювань, розвитку злоякісних пухлин та інших уражень. Внаслідок дії ВІЛ відбувається глибоке ушкодження імунної системи і людина стає беззахисною перед збудниками різних інфекцій. Хвороба розвивається повільно, протягом 8-12 років і закінчується клінічною картиною, яку назвали СНІДом. До цього часу СНІД залишається невиліковною хворобою.

Шляхи інфікування.

ВІЛ-інфікована людина - це носій вірусу, здатний заражати здорову особу. Зараження відбувається, коли вірус з організму ВІЛ-інфікованого разом з кров`ю, спермою чи виділенням піхви, або з грудним молоком матері потрапляє в кров здорової людини чи дитини.

Вірус передається:

- при статевих стосунках з ВІЛ-інфікованою особою, коли через слизову оболонку статевих органів (піхви, члена), прямої кишки чи ротової порожнини вірус проникає в організм статевого партнера;

через кров, насамперед через спільні шприци та голки при внутрішньовенному введенні наркотичних речовин, а також забруднений кров'ю, нестерильний медичний інструмент;

- дитині від ВІЛ-інфікованої матері - інфікування відбувається під час вагітності, пологів чи при годуванні грудним молоком.

Підступність ВІЛ-інфекції у тому, що після зараження людина може довгий час не відчувати ознак хвороби, вважати себе здоровою і водночас заражати інших – насамперед своїх сексуальних партнерів та партнерів по голці. Період безсимптомного носійства може тривати 8-10 і більше років, після чого розвивається СНІД.

Збудник СНІДу найчастіше вражає:

- ін'єкційних споживачів наркотичних речовин, що користуються спільними шприцами, голками, при фасуванні наркотику та введенні його ін`єкційним шляхом;

- сексуальних партнерів ВІЛ-інфікованих, що не застосовують засоби індивідуального захисту - презервативи. Особливо небезпечний щодо ризику зараження анальний секс: слизова оболонка прямої кишки надзвичайно чутлива до пошкоджень, через які вірус проникає в кров.

Ризик зараження зростає при наявності у партнерів венеричних хвороб, оскільки в уражених місцях статевих органів скупчується велика кількість інфікованих ВІЛ лімфоцитів. Доведено, що жінки в 3 рази частіше заражаються при статевому контакті від інфікованих чоловіків, ніж чоловіки від інфікованих жінок.

У випадку вагітності ВІЛ-інфікованої жінки ризик народження інфікованої дитини в значній мірі залежить від стану здоров`я вагітної, кількості вірусу в її крові, симптомів хвороби, особливо ураження шийки матки та піхви, тривалості пологів, числа попередніх вагітностей. Наукові дослідження свідчать про те, що плід може бути інфікованим уже на 8 - 12 тижні вагітності, проте у більшості випадків зараження немовлят відбувається в момент пологів.

Не виключена можливість ураження ВІЛ при порушенні правил гігієни при голінні, манікюрі, татуюванні та деяких інших косметичних процедурах, а також при медичних маніпуляціях, які супроводжуються пошкодженням цілісності шкіри чи слизових оболонок з використанням нестерильних інструментів. Правильна і своєчасна обробка косметичного приладдя та стерилізація медичного інструментарію (чи використання одноразового) забезпечують безпеку їх застосування.

СНІД не передається:

Хоча ВІЛ вражає весь організм, до цього часу не доведена можливість інфікування через піт, сечу, кал, сльози, слину, оскільки кількість вірусних частинок в цих рідинах надзвичайно мала для зараження. Хвороба не передається побутовим шляхом: через повітря при чханні, кашлі, при спільному проживанні, роботі в одному приміщенні, користуванні посудом. Не треба боятись подати руку чи обійняти інфіковану і хвору людину, не страшні також дружні поцілунки, якщо на губах відсутні виразки чи тріщинки. Безпечним щодо зараження ВІЛ є спільне відвідання місць громадського користування - лазні, сауни, басейну, туалету. СНІДом не можна заразитись в громадському транспорті.

 НОСОГЛОТКА - верхний отдел глотки, полость сзади рта, соединяющаяся с полостью носа.
НОСОВАЯ ПОЛОСТЬ, полость, в которой у позвоночных животных и человека расположены органы обоняния.
ГЛОТКА-часть полости рта, включая окружающие мышцы и слизистые оболочки, соединяющая рот и нос с гортанью и пищеводом.
ТРАХЕЯ-дыхательное горло, дыхательная трубка, расположенные между гортанью и бронхами.
ГЛАВНЫЕ БРОНХИ — две ветви трахеи, входящие в ворота правого и левого лёгкого.
ЛЁГКИЕ-орган дыхания у человека и позвоночных животных, состоящий из двух долей и расположенный внутри грудной клетки.
 ПЛЕВРА-серозная оболочка, окружающая легкие.
БРОНХИАЛЬНОЕ ДЕРЕВО- система бронхов, по которой воздух из трахеи попадает в легкие,включает главные, долевые, сегментарные, субсегментарные (9-10 генераций) бронхи,а также бронхиолы (дольковые, терминальные и респираторные).
АЛЬВЕОЛА-Углубление в челюсти, в котором помещается корень зуба; зубная лунка. 2) Образование в виде пузырьков в легком, через стенки которого осуществляется газообмен.
ГОЛОСОВЫЕ СВЯЗКИ-Две мышечные складки ткани в гортани, которые посредством быстрого размыкания и смыкания устанавливают паттерны колебания для звучания. Название "связки" здесь несколько вводит в заблуждение, предполагая, что это нечто, подобное струнам; многие авторы предпочитают термины голосовые складки или голосовые лоскуты, что анатомически более точно.
ОКОЛОНОСОВЫЕ ПАЗУХИ- костные полости в черепе, покрытые изнутри слизистой оболочкой, соединенные с полостью носа, предназначенные для согревания и увлажнения вдыхаемого воздуха и участвующие в формировании голоса.
ТЕМБР- термин, который имеет несколько значений:

1) (тембр звука). Качество звука, зависящее от соотношения по высоте и силе основного тона с добавочными.

2) (тембр голоса). Звуковая окраска, характерная для каждого голоса (или инструмента). Сопрано, контральто, тенор, баритон, бас.

3) (тембр речи