Желательно с пояснениями 1) карий цвет глаз – в доминирует над голубым – b. какова вероятность появления голубоглазых и кареглазых детей в следующих типах браков: 1) вв - bb; 2) вb - вb; 3) вв - вb; 4) вb - bb.2)полидактилия (6 пальцев) у человека наследуется как доминантный признак. определите вероятность рождения здоровых детей в семье, где оба родителя гетерозиготны. 3)одна из форм гемералопии (ночная слепота) наследуется как доминантный аутосомный признак. какова вероятность рождения детей, гемералопией, от гетерозиготных больных родителей? 4)одна из форм гемералопии наследуется как аутосомно-доминантный признак. какова вероятность рождения детей с анализируемой аномалией в семье, где один из страдает ночной слепотой, а другой нет, если известно, что оба гомозиготны? 5)гипофосфатемия (пониженное содержание фосфора в крови) наследуется как аутосомный рецессивный признак. какова вероятность рождения больных детей в семье, где один из родителей гетерозиготен, а другой гомозиготен по этому признаку? 6)у здоровых двое детей больны агаммаглобулинемией – отсутствие иммуноглобулинов - (аутосомно-рецессивный тип наследования), один ребенок здоров. какова вероятность, что четвертый ребенок, которому предстоит родиться, будет здоровым? 7)в норвегии известен случай, когда мать ребенка с брахидактилией (короткопалость) предъявила иск мужчине, который отрицал отцовство. суд попросил мужчину показать руки, и оказалось, что у него брахидактилия. суд признал его отцом ребенка. на основании чего суд мог сделать подобное заключение?

ответ:МЕТА: навчитися визначати акомодаційну здатність ока та вміти пояснити її. Виявити узгоджений зіничний рефлекс на світло.

ОБЛАДНАННЯ ТА МАТЕРІАЛИ: аркуш білого паперу з отвором посередині (2-3 мм) та літерами різних розмірів навколо нього, шкільна дошка.

ХІД РОБОТИ

Робота виконується в парі

1. Один учень (експериментатор) чітко пише слово, наприклад «акомодація», на дошці, на відстані 3-3,5м від досліджуваного.

2. Експериментатор підносить досліджуваному аркуш паперу з літерами та отвором на відстані 12-15 см від його очей. Він розміщує аркуш так, щоб літери на папері було чітко видно, а через отвір можна було читати текст, написаний на дошці.

3. Досліджуваний через отвір у папері одним оком (друге прикриває) читає напис на дошці. Як при цьому він бачить літери на папері?

4. Поверніть досліджуваного обличчям до світла й зверніть увагу на ширину його зіниць і на те, що в них однаковий діаметр.

5. На 10-15 с прикрийте рукою одне око досліджуваного, який стоїть обличчям до світла, та за розширенням зіниці не тільки закритого, а й незакритого ока (синхронність реакції).

6. Швидко відведіть руку від ока й знову визначте ширину зіниць. При цьому буде помітне швидке одночасне звуження обох зіниць.

ВИСНОВОК

ВИКОНАННЯ РОБОТИ

Око людини — своєрідна оптична система, у якій є світлочутливий екран: сітківка та світлозаломлювальні утворення, головним чином — рогівка й кришталик.

Оптична система ока має забезпечувати чітке зображення предмета на сітківці. Після заломлення світлових променів у кришталику утворюється зменшене зворотне зображення предмета на сітківці. У зоровому центрі головного мозку відбувається аналіз зображення, унаслідок чого воно «перевертається», тобто сприймається таким, яким є насправді. Для чіткого бачення предмета необхідно, щоб промені, які відходять від нього, сфокусувалися на сітківці. Коли людина дивиться на далекі предмети, їх зображення фокусуються на сітківці і їх видно чітко. Водночас близькі предмети людина бачить нечітко, оскільки промені від них фокусуються за сітківкою. Саме через це одночасно й однаково чітко бачити предмети, які віддалені від очей на різну відстань, неможливо. Пристосування ока до чіткого бачення предметів, віддалених на різну відстань, називається акомодацією. Під час цього процесу змінюється кривизна кришталика, а отже — його заломлювальна здатність. Коли людина розглядає близькі предмети, кришталик стає опуклішим, завдяки чому промені, які розходяться від світлової точки, сходяться на сітківці. Дія механізму акомодації ока виражається у скороченні війчастих м’язів, які здатні змінювати опуклість кришталика, що регулюється парасимпатичними нервовими волокнами.

Синхронність реакції зіниць обумовлює вегетативна іннервація зіничних реакцій. Симпатична частина вегетативної нервової системи обумовлює звуження зіниць, а парасимпатична частина — розширення їх. Узгодженість реакцій зіниць на світло обумовлена двобічним контролем з боку півкуль головного мозку.

Объяснение:

КА АКОМОДАЦІЯ ОКА (лат. ассоmmodatio — пристосування) — здатність ока чітко бачити предмети, що знаходяться від нього на різній відстані. А.о. здійснюється завдяки здатності кришталика змінювати свою кривизну, внаслідок чого змінюється заломлювальна сила всієї оптичної системи ока. Фізіологічний механізм А.о. такий: при скороченні волокон закладеного у війковому тілі акомодаційного м’яза (m. ciliaris) відбувається розслаблення цинової зв’язки (zonula Zinni), за до якої кришталик, укладений в капсулу, прикріплений до війкового тіла. Зменшення натягнення волокон цієї зв’язки послаблює, у свою чергу, ступінь натягнення капсули кришталика, внаслідок чого кришталик завдяки своїм еластичним властивостям набуває більш опуклої форми. При розслабленні м’яза акомодації відбувається зворотний процес. Доведено, що при А.о. кришталик змінює свою форму нерівномірно: особливо опуклим він робиться в центральній, протизіничній зоні, що має основне значення для оптики ока; по периферії він сплющується. У підвищенні заломлювальної здатності кришталика у процесі А.о. відіграє роль не тільки чинник зміни кривизни його поверхні, але й взаємне переміщення волокон кришталикової субстанції, які мають різний коефіцієнт заломлення, завдяки чому заломлювальна сила його центральної частини збільшується. У процесі А.о. кришталик дещо опускається донизу. А.о. може здійснюватися лише у відомих межах, які визначаються, з одного боку, так званою найближчою точкою ясного зору (punctum proximum), а з іншого — найдальшою точкою ясного зору (punctum reraotum).

Подробнее - на -