Простейшие организмы (амёбы) и кишечнополостные ( гидры, медузы) поглощают растворённый в воде кислород всей поверхностью тела. тем же осуществляется выделение углекислого газа. почему такой газообмена уже не может полностью обеспечить кислородом крупные организмы? как эту проблему решают животные, обитающие в разных природных средах?

Грибы - важное звено в поченном биоценозе леса - они утилизируют, перерабатывают растительные останки, некоторые грибы в симбиозе с растениями (бобовыми учавствуют в азотном обмене - усваивают азот из воздуха и насыщают им почву, служат пищей животным и человеку. Грибы микроскопические (плесени там всякие) так же играют свою роль в круговороте минеральных и органических веществ в почве и надпочвенном слое - лесной подстилке. Вред от грибов лишь тогда когда некоторые деревопаразитирующие виды размножаются в большом количестве и не только утилизируют умершие деревья но и начинают паразитировать на живых и здоровых, тем самым нанося лесу значительный ущерб.

Однодольні рослини – це клас покритонасінних рослин, у яких насіннєвий зародок складається з однієї сім’ядолі. Прикладами таких рослин є пшениця, лілія, тюльпан, осока, пальма. Дводольні рослини – це один з класів покритонасінних рослин, у яких насіннєвий зародок складається з двох сім’ядоль. Характерними представниками класу є соняшник, дуб, кава, береза, лавр, виноград, картопля і гречка. Порівняння однодольних і дводольних рослин У чому ж різниця між однодольними і дводольними рослинами? Однодольні рослини вважаються першими покритонасінні рослини. Сліди представників усіх основних сімейств цього класу були знайдені в гірських породах крейдового періоду, тобто 110 мільйонів років тому. Паралельно з однодольними рослинами на Землі були помічені сліди присутності дводольних рослин. Тому в світі ботаніки досі не вщухла дискусія про те, який саме клас став предком для іншого.
Основною характерною ознакою всіх однодольних рослин є наявність однієї сім’ядолі в зародку рослини. Ця сім’ядоля – сильно модифікований листок. Головною ознакою всіх дводольних рослин є наявність двох сім’ядоль у насіннєвого зародка. Вони розташовані супротивно. Ембріогенез дводольного рослини пов’язаний не з листком, а з коренем і втечею. Квітка однодольних рослин в більшості випадків має три пелюстки, три плодолистка, шість тичинок і шість оцвітин. Тобто кількість всіх елементів квітки кратно трьом. Кількість структурних елементів дводольного рослини дорівнює чотирьом або п’яти. Стебло однодольних рослин в більшості випадків не гіллясте: він м’який і не має камбію. Якщо перерізати такий стебло навпіл, то буде видно, що провідні пучки в ньому розташовані хаотично і безсистемно.