1.особенности движения животных.2какие бывают виды движения животных.3.что такое локомоция что такое движение?

1.Они совершаются за счёт мышичных клеток

2. Амебоидное движение

Движение с ресничек и жрутико

Движение с мышц

3.Локомо́ция — перемещение животных (в том числе человека) в пространстве (в водной среде, воздушной среде, по твёрдой поверхности, в плотной среде), обусловленное их активными действиями.

4.Движение это локомоция

Несмотря на то, что почти все животные гетеротрофы, они могут по — разному добывать себе пищу, поэтому можно остановиться на главных добывания пищи животными.

Зоологи различают четыре главных добывания пищи животными получение пищи;

— Комменсализм;

— Симбиоз;

— Паразитизм добывания пищи рас в царстве животных. Большинство животных добывает себе еду прямо, без каких-либо особых при и ухищрений. Одни животные кормятся растениями, другие поедают различных животных и делают это самыми разнообразными в соответствии со своей организации, но при этом не вступают ни в какие отношения с животными или растениями, которые служат им пищей.

Есть очень много животных, которые ищут покровительства другой, более могучего животного, чтобы под ее защитой добывать себе пищу или же с целью пользоваться крохами со стола своего заместителя. Такой добывания пищи называется комменсализм.

В случае этого между некоторыми животными устанавливается нечто вроде союза для общей пользы или полезного только для слабого члена, но совсем нейтрального для заместителя. Комменсализм приобретает вид еще более тесного союза в том случае, когда слабее член поселяется внутри самого тела своего заместителя или на поверхности его, но это еще не паразит, коменсал в этом случае питается НЕ телом и не соком своего заместителя, а лишь перехватывает для себя часть еды.

Вважається, що в гіпотетичного предка молюсків покрив був представлений протоперінотумом — кутикулою з арагонітовими спікулами. Подібна будова покрову притаманна представникам класів Caudofoveata і Solenogastres. Проте у всіх класів молюсків, окрім Caudofoveata, з'являється війкова плазівна поверхня — нога (за цією ознакою їх об'єднують у групу Adenopoda). У Solenogastres нога представлена педальною борозною. Панцирні також мають кутикулярний покрив, але тільки на латеральних поверхнях — перинатальних складках. Дорсальна ж поверхня прикрита вісьмома пластинками черепашки.

Мінерально-органічна черепашка є характерною ознакою молюсків, яка в типових випадках вкриває все тіло молюска і виконує захисну функцію. Черепашка може бути суцільною чи складатися з кількох частин. У деяких груп черепашка повністю чи частково редукована. Як правило, черепашка молюсків складається з трьох шарів: зовнішнього конхіолінового (периостракума), складеного з органічної речовини — конхіоліну; середнього призматичного (остракума), до складу якого входить карбонат кальцію у вигляді призматичних кристалів, розташованих перпендикулярно до поверхні черепашки; внутрішнього перламутрового (гіпостракума), що складається із тонких пластинчатих кристалів карбонату кальцію, розташованих паралельно до поверхні черепашки. Черепашка утворюється завдяки секреторній діяльності епітелію краю мантії.

У представників групи Conchifera, що включає класи Черевоногі, Головоногі, Двостулкові, Лопатоногі та Моноплакофори, кутикулярний покрив відсутній, а черепашка складається з однієї пластинки. Під черепашкою лежить мантія — складка шкіри, яка вільно звисає по боках тулуба й огортає його основу. Між тулубом і мантією залишається мантійна порожнина, у якій місяться органи дихання — зябра або легені, слинні залози, органи хімічного чуття.