Краткий ответ используя информационные ресурсы подготовьте обзор мест наибольшего рас пресмыкающихся кратко

рхеї. До царства Археї (від грец. архейос — стародавній), відносять окреме царство одноклітинних прокаріотів. Клітини архей за своєю будовою не мають будь-яких суттєвих особливостей (іл. 48.1). Відмінності від бактерій були виявлені лише за детального вивчення біохімічного складу клітинної стінки та будови ДНК. Разючавідмінність архей від бактерій — це їх стійкість до факторів зовнішнього середовища, а також надзвичайно великарізноманітність в живлення. Невипадково першіархеї були знайдені в гарячих джерелах. Більшість архейотримують енергію завдяки хемосинтезу.

Серед архей — найбільше організмів-екстремофі-лів, здатних жити в неможливих, з точки зору здорового глузду, умовах і живитися неймовірно непридатними як для людини речовинами,наприклад, метаном. Невипадково археї займають екологічні ніші, які недоступнііншим організмам. Археї добре почуваються у вулканічних джерелах за температури +70 °С, кислому середовищі на рівні pH 2,0, під дією високого тиску або запостійно низької температури.

Організми царства Еубактерії. Це прокаріотні організми, у клітині яких відсутні органели, що побудовані з клітинної мембрани, а також і ядро. В їхніх клітинах, окрім власне генетичного апарату, міститься значна кількість специфічних спадкових структур плазмід (від грец. плазма — щось сформоване) — невеличкихмолекул ДНК, переважно замкнених у кільце. Еубактерії, зазвичай їх називаютьпросто бактерії (від грец. бактеріон — паличка), — це одноклітинні та колоніальніістоти, причому число клітин у колонії може коливатися від двох до кількох десятків. Клітини дуже різні за формою.

Коки мають сферичну форму, бацили — паличкоподібну, спірохети — спіралеподібну. Паличкоподібні й спіралеподібні бактерії зазвичай мають джгутики, що складаються лише з однієї мікрофібрили (іл. 48.2).

Бактерії — надзвичайно дрібні істоти, вони у тисячі разів менші, наприклад, за інфузорію-туфельку. Підраховано, що 1 см3 річкової води містить від 5 до 100 тис. бактеріальних клітин, грамґрунту — 2-3 млрд, а один грам бактерій — це 600 млрд клітин.

Объяснение:

Клещи представляют собой особую группу членистоногих, которые относятся к подтипу хелицеровых (Chelicerata), классу паукообразных (Arachnida). Они различны по морфологии, жизненному циклу, географическому рзспрострннению, медицинскому значению Наибольшее значение клещи имеют как переносчики и хранители в природе возбудителей инфекционных болезней человека и животных. Главными из них служат представители двух отрядов: Parasitiformes и Acariformes (паразитиформные и акариформные клещиОтряд Parasitiformes включает два надсемейства —Первое состоит из семейств Ixodidae и Argasidae, второе — из многих семейств.

Иксодоидные клещи (Ixodoidea) являются облигатными крово-сосами, паразитирующими, за небольшим исключением, во всех фазах развила (у подавляющего большинства оба пола) на наземных позвоночных животных. На хозяев они нападают периодически, постоянных паразитов среди них нет. Питаются данные клещи только кровью и лимфой. Все иксодоидные клещи во взрослом голодном состоянии имеют крупные размеры (1—12 мм и более в длину). Тело их разделено на два отдела: лишенное сегментации туловище (или идиосому), несущее ноги, и гнатосому, или хоботок. Идиосома обычно овальная, у голодных особей более или менее уплощеная, у сытых — значительно раздувшаяся. По краю тела могут располагаться крупные фестоны или рант из мелких складок покровов.

Цвет тела у клещей может быть от песочного до красно-коричневого или даже черного, иногда со светлым рисунком. Покровы клещей образованы однослойной гиподермой, покрытой снаружи кутикулой из нескольких слоев разной структуры и химического состава. Они могут быть мелкоскладчатыми, бугорчатыми и т.п. За счет расправления складок и других образований покровы могут значительно растягиваться.