003):-7. 1) 6x = 2x - 12;3 - 4x + 8 - 7=x - 1;2) 5a = -a - 13;4) 6 – 4y = y + 3;1​

ТРАНСКРИПЦИЯ, биосинтез молекул рибонуклеиновых кислот (РНК) на соответствующих участках молекул дезоксирибонуклеиновой кислоты (ДНК); первый этап в действии гена по реализации генетической информации. Для синтеза РНК используется одна, т. н. смысловая цепь из двуцепочечной молекулы ДНК. Матричный синтез РНК (т. е. синтез с использованием матрицы, шаблона, в данном случае – ДНК) осуществляет фермент РНК-полимераза. Этот фермент «узнаёт» на ДНК стартовый участок (участок начала транскрипции), присоединяется к нему, расплетает двойную цепь ДНК и начинает синтез одноцепочечной РНК. К смысловой цепи ДНК подходят нуклеотиды, присоединяются к ней по принципу соответствия (комплементарности), а затем передвигающийся по ДНК фермент сшивает их в полинуклеотидную цепь РНК. Скорость роста цепи РНК у кишечной палочки составляет 40–45 нуклеотидов в секунду. Окончание транскрипции кодируется специальным участком ДНК. Подобно другим матричным процессам – репликации и трансляции, транскрипция включает три стадии – начало синтеза (инициация), наращивание цепи (элонгация) и окончание синтеза (терминация). После отделения от матрицы РНК поступает из клеточного ядра в цитоплазму. Информационная РНК (и-РНК), прежде чем присоединиться к рибосоме и в свою очередь стать матрицей для биосинтеза белка (трансляции), подвергается ряду преобразований. Таким образом происходит переписывание (лат. «транскрипцио» – переписывание) генетической информации, заключённой в последовательности нуклеотидов ДНК, в последовательность нуклеотидов и-РНК. Во всех организмах при транскрипции ДНК образуются РНК всех классов – информационные, рибосомальные и транспортные. В 1970 г., когда был открыт фермент некоторых опухолеродных вирусов, осуществляющий синтез ДНК на матрице РНК, т. е. обратную транскрипцию, центральная догма молекулярной биологии потребовала уточнения.

Віруси можна назвати внутрішньоклітинними паразитами. Вони занадто малі , щоб можна було помітити їх неозброєним поглядом. Самі по собі розмножуватися не можуть , тому змушені вторгатися в клітини «господаря» , щоб запозичити його механізми відтворення собі подібних. Поза клітин «хазяїна » віруси неактивні.

Віруси складаються з генетичного матеріалу (ДНК або РНК) , оточені захисним шаром білка. Вони здатні до фіксації в клітинах і розвитку в них . Це клітини слизових оболонок , наприклад , дихальних шляхів. Ці клітини особливо уразливі , бо не покриті захисною плівкою.

Що таке бактерії ?

Бактерії — це мікроорганізми , які складаються з однієї клітини , нехай і примітивної в порівнянні з клітинами тварин , людей і навіть рослин. Вони здатні розмножуватися самі по собі , так як вони можуть ділитися. Їх форми змінюються, і лікарі використовують ці характеристики , щоб розділити їх на групи.Бактерії існують скрізь , всередині і на поверхні наших тіл . Більшість з них абсолютно нешкідливі , а деякі навіть дуже корисні.

Але поряд з корисними і нешкідливими існують бактерії , які можуть викликати захворювання , тому що потрапляють в уразливі місця на нашому тілі або просто тому , що імунітет людини не справляється з регулюванням їх кількості.