1) какие типы гамет образуют особи, имеющие такие генотипы: BB, bb, cc, Aa 2) Особи имеют такие генотипы: AABb, aabb, EeRR, eedd, DDCC, FfCc. Какие из них: гетерозиготы: гомозиготы:3) Какие типы гамет образуют организмы с такими генотипами: KkDD, CCNN, ddMm, DdKk4) В каком из скрещиваний соотношение генотипов в потомстве составляет 9:3:3:1 AaCc x AACC;AaCc x AaCc;AACC x AACC5) У овса ранняя спелость доминирует над позднейспелостью. На опытном участке от скрещивания позднеспелого овса с гетерозиготным раннеспелым получено 69134 растения раннего созревания. Определить число позднеспелых растений.6) У человека гемофилия детерминирована сцепленным с Х-хромосомой рецессивным геном. Какова вероятность рождения больного ребенка от брака с генотипически здоровыми партнёром: а) мужчины, брат которого страдает гемофилией;б) здоровой женщины, имеющей такого брата?​

Головни́й мо́зок (лат. cerebrum; також лат. encephalon від дав.-гр. ἐγκέφαλος — «усередині голови») — головний відділ центральної нервової системи (невраксису) всіх хребетних тварин, у яких він міститься в «коробці» — черепі. Також головний мозок зустрічається у багатьох безхребетних тварин з різним типом нервової системи. Процес еволюційного формування головного мозку має назву «цефалізація».

Мозок складається з різних типів нейронів, які формують сіру речовину мозку (кора та ядра). Їхні відростки (аксони та дендрити) утворюють білу речовину. Біла та сіра речовини, а також нейроглія, формують нервову тканину, з якої, в тому числі, утворений і головний мозок. Нейрони мозку комунікують між собою та з нейронами інших відділів нервової системи завдяки універсальним нервовим зв'язкам — синапсам.

Структури мозку відповідають за виконання найрізноманітніших задач: від контролю вітальних (життєвих) функцій до вищої психічної діяльності.

Объяснение:

Дихання - сукупність процесів, що забезпечують надходження в організм кисню, використання його в біологічному окислюванні і видалення з організму вуглекислого газу.

Розрізняють зовнішнє дихання (транспорт газів кров'ю) і тканинне (біологічне окислення органічних ве вин). Під зовнішнім, або легеневим, диханням розуміються процеси, що забезпечують обмін газів між навколишнім повітрям і кров'ю за до органів дихання, що складаються з повітроносних шляхів і газообміні апарату легенів. Повітроносні шляхи (носова порожнина, носоглотка, гортань, трахея і бронхи) не тільки проводять повітря, а й виконують важливу функцію речеобразования.

Тканинне дихання - сукупність кисневих окислювально-відновних процесів в органах і тканинах організму, в результаті яких звільняється енергія, використовувана організмом для здійснення фізіологічних функцій (див. Енергетичний обмін). Енерговитрати організму (насамперед м'язова робота) визначають активність тканинного дихання, про яку можна судити по споживаному організмом кисню і його виділяє вуглекислого газу.

Объяснение: