Загальна характеристика водорослей ів​

Джгутикові водорості. (слайд 14) Мають таку назву бо органами пересування є джгутики. Мікроскопічні організми різного забарвлення.

Діамантові (слайд 15)

Зелені водорості (слайд 16) одноклітинні або багатоклітинні поширені як водному середовищі так і на суходолі. Це фото синтезуючі рослини бо їх клітини містять хлорофіл.

Червоні водорості (слайд 17) (близько 4000 видів) — багато в чому подібні до бурих мешкають на глибині 200-250 м. Сучасна наука виділяє їх із загальної групи водоростей в окреме підцарство, зважаючи на те, що вони мають надто своєрідні форми спороношення і статевого розмноження. В їхньому життєвому циклі змінюється три покоління, а не два, як в інших рослин. Рухливих стадій у циклі розвитку немає. Більшість червоних водоростей — дводомні рослини.

Цікавим є відділ Бурі водорості (слайд 18). Серед них можна гати і мікроскопічні нитчасті організми, і гіганти, що сягають 30—50 м завдовжки. Бурих водоростей існує близько 1500 видів; це фітобентос переважно холодних морів та океанів усього світу, заселяють мілководдя, але зустрічаються і далеко від берегів.

За зовнішнім виглядом бурі водорості можуть нагадувати кущики, гіллясті шнури. Крім хлорофілу вони містять пігмент фукоксантин (бурий). Піреноїдів немає. Це найорганізованіший відділ водоростей.

Бурі водорості утворюють підводні "луки" та величезну кількість біомаси. Наприклад, це всім відома морська капуста, або ламінарія. Найскладніше організованими серед бурих водоростей є саргасуми. Ці багаторічні водорості живуть компактно в Атлантичному океані (Саргасове море).

Мітохондрії – органели енергозабезпечення метаболічних процесів в клітині. Розміри їх варіюють від 0,5 до 5-7 мкм, кількість в клітині становить від 50 до 1000 і більше. В гіалоплазме мітохондрії розподілені зазвичай дифузно, проте в спеціалізованих клітинах зосереджені в тих ділянках, де є найбільша потреба в енергії. Наприклад, в м’язових клітинах і симпластах великі кількості мітохондрій зосереджені вздовж робочих елементів – скорочувальних фібрил. У клітинах, функції яких пов’язані з особливо високими енерговитратами, мітохондрії утворюють множинні контакти, об’єднуючись в мережу, або кластери (кардіоміоцити і симпласти скелетної м’язової тканини).

У клітці мітохондрії виконують функцію дихання. Клітинне дихання – це послідовність реакцій, за до яких клітина використовує енергію зв’язків органічних молекул для синтезу макроергічних сполук типу АТФ. Утворені всередині мітохондрії молекули АТФ переносяться назовні, обмінюючись на молекули АДФ, що знаходяться поза мітохондрії. У живій клітині мітохондрії можуть пересуватися за до елементів цитоскелета.

1.-Другими словами, А. И. Опарин отдавал первенство белкам, а Дж. Холдейн — нуклеиновым кислотам
2.-Проблема происхождения жизни приобрела сейчас неодолимое очарование для всего человечества. Она не только привлекает к себе пристальное внимание ученых разных стран и специальностей, но интересует вообще всех людей мира. Сейчас считается общепризнанным, что возникновение жизни на Земле представляло собой закономерный процесс, вполне поддающийся научному исследованию. В основе этого процесса лежала эволюция соединений углерода которая происходила во Вселенной задолго до возникновения нашей Солнечной системы и лишь продолжалась во время образования планеты Земля – при формировании ее коры, гидросферы и атмосферы.
3.-Температура на поверхности Земли была очень высока. Более тяжелые соединения перемещались к центру, а более легкие (СО2, Н2) шли на поверхность. Металлы соединялись с кислородом, поэтому свободного кислорода в атмосфере не было. Она состояла из водорода и различных газов: метана, водяного пара, аммиака и некоторых других.
5.-они являются поглотителямии веществ и энергии по третьему типу
6.-Опарин считал предшествениками жизни абузноподобных существ-коацератов. А по мнению Холдена-первые живые существа-синаптические бактерии-фидрины.
4.-Энергия вулканов, молний и солнца