Ластоногие распространены во всех морях мира, заходят в реки и большие озёра и встречаются даже во внутренних озёрах Азии, оставшись там после отступания морей и океанов[5]. Большинство видов предпочитают более холодные воды Северного и Южного полушарий. Они проводят большую часть своей жизни в воде, но выходят на берег, чтобы спариться, рожать, линять или от хищников, таких как акулы и косатки.
Питаются рыбой, ракообразными, моллюсками. Некоторые виды охотятся на птиц вроде пингвинов или других тюленей.
Самцы ластоногих обычно спариваются с более чем одной самкой. Детёныши обычно рождаются в весенние и летние месяцы, и самки несут почти всю ответственность за их воспитание. Матери некоторых видов кормят своих детенышей в течение относительно короткого периода времени, в то время как другие совершают походы за пищей в море между кормлениями. Известно, что моржи кормят своих детенышей, находясь в море.
Опыление-Перенос пыльцы цветка с тычинок на рыльце пестика или на семяпочку, где происходит оплодотворение.
В природе осуществляется два типа опыления-Имеется два основных типа опыления: самоопыление, или автогамия (когда растение опыляется собственной пыльцой) и перекрёстное опыление, или аллогамия. ... Некоторые виды растений (например, лютики) имеют чашевидную форму цветка, чтобы залезшее в него насекомое «пачкалось» о пыльцу, улучшая процесс опыления.
Перекрестное опыление происходит-тип опыления у растений, при котором пыльца от андроцея одного цветка переносится на рыльце пестика другого цветка другого растения этого же вида.
Для образования плодов и семян необходимо два процесса-Из образовавшейся при оплодотворении зиготы развивается многоклеточный зародыш нового растения.Центральная клетка тоже делится, образуя эндосперм, в котором накапливаются запасы питательных веществ, необходимые для питания и развития зародыша.
Из покрова семязачатка развивается семенная кожура.
После оплодотворения к завязи притекают питательные вещества, и она постепенно превращается в спелый плод. Околоплодник, защищающий семена от неблагоприятных воздействий, развивается из стенок завязи.
У некоторых растений в образовании плода принимают участие и другие части цветка.
Если пыльца попадает из тычинок на рыльце того же самого цветка,то осуществляется--самоопыление. Перенос пыльцы с пыльников одного растения на рыльце пестиков цветков другого растения того же вида называется перекрестным опылением.
Самоопыление происходит у горох, фиалки, пшеница, помидоры, ячмень, фасоль, нектарин
Для получения большого урожая люди применяют-удобрение
У ветропыляемых растений цветки-очень мелкие и многочисленные.
Ветро пыляемые цветки цветут весной до распускание листьев
К ветропыляемым цветкам относятся-лещина, осина, ольха, шелковица
Насекомопыляемые растения имеют-яркий венчик,тычинки на длинных гибких нитях, свешивающиеся наружу,крупные, перистые рыльца пестиков,все перечисленное признаки
К насекомопыляемым растениям относятся-Роза,тюльпан,малина,бузина,крушина,липа,лютик,лапчатка,дербенник извилистый, переступень белый,ветренница
Поделитесь своими знаниями, ответьте на вопрос:
Органи чуття рака річкового Орган нюху, дотику, зору, смаку
1.РАК РІЧКОВИЙ
Річковий рак може і плавати. Річковий рак живе в прісній чистій воді річках, струмках і озерах. Вночі вони виповзають зі своїх укриттів в пошуках їжі. Річкові раки всеїдні. Їдять річкові раки і водорості. Довгі вусики служать раку органами дотику і нюху. Ось чому варений річковий рак завжди буває червоним.
2.ХРУЇЦ (ХРУЩ) ТРАВНЕВИЙ
У зовнішньому середовищі травневий жук орієнтується за до органів почуттів. Ці органи перебувають у нього на голові. У комах вони розвинені краще. У жука є органи дотику, нюху і зору. Довгі вусики грають у жука роль органів нюху. Переважно за до нюху, хрущі відшукують їжу.
Добре розвинене у хруща та зір. Опуклі очі поміщаються у нього з боків голови. Як і в раку, очі в хруща складні. Кожне око складається приблизно з 8000 окремих очок. У інших комах їх ще більше.
3.ОКУНЬ РІЧКОВИЙ
Очі окуня за своєю будовою дуже схожі з очима інших хребетних, в яких світло через рогівку та кришталик потрапляє на сітківку, де палички (клітини, що відповідають за чорно-білий зір) та колбочки (клітини, що відповідають за кольоровий зір) обробляють візуальну інформацію та передають сигнали на нейрони.
Головна принципова відмінність риб'ячого ока полягає в тому, що для фокусування на предметі риби не змінюють кривизну кришталика, а наближають або віддаляють його від рогівки. Структура сітківки варіює для риб залежно від місця їхнього мешкання: у глибоководних видів очі пристосовані для сприйняття світла переважно червоної частини спектру (завдякі максимальній для видимого світла довжині хвилі воно найменше віддзеркалюється товщею води), а риби, що живуть на мілководді, сприймають ширший спектр.
оловними механорецепторами риб є вухо, що функціонують як орган слуху та рівноваги, та органи бічної лінії. Внутрішнє вухо пластинозябрових (акул та скатів) та костистих риб складається з трьох напівкруглих каналів, розташованих в трьох взаємно-перпендикулярних площинах, та трьох камер, кожна з яких вміщує отоліт (камінець, що складається з карбонату кальцію), який тисне на відростки чутливих волосоподібних клітин, які в свою чергу передають сигнали до нейронів. Дві з трьох камер, саккула (Sacculus) та лагена (Lagena), функціонують як орган слуху. Вібрації з оточуючого середовища призводять до зміщення отолітів, рух яких волосовидні клітини перетворююь на сигнали, що сприймаються мозком риби як звук. Деякі види риб (наприклад, срібний карась та різні види сомів) мають комплекс кісточок, які називаються Вебберів апарат і з'єднують вухо з плавальним міхуром. Завдякі цій адаптації зовнішні вібрації посилюються плавальним міхуром, як резонатором. Отоліт в третій камері, утрікулі (Utriculus), забезпечує рибі орієнтацію в Коли цей порівняно важкий отоліт зміщується, оточуючі його чутливі волосовидні клітини генерують сигнали, що інтерпретуются як індикатор зміни положення тіла.
Сенсорні волоскові клітини в напівкруглих каналах дозволяють рибам відчувати швидкість власного руху. Замість отоліту, в цих каналах міститься гель. Коли рідина, що називається ендолімфою, зміщується в цих напівкруглих каналах завдяки зміні прискорення риби в процесі руху, ендолімфа завдає тиск на гель, і це стимулює волосоподібні клітини. Три напівкруглих канали кожного з органів слуху розташовані під такими кутами, щоб відчувати вертикальне, бокове та осьове зміщення.
Объяснение: