Можно ответ на во Позязя тебе не сложно меня не убьёт биологичка​

5) Скелет растения - это механическая ткань. Механи́ческая ткань — вид ткани в растительном организме, волокна из живых и мёртвых клеток с сильно утолщённой клеточной стенкой, придающие механическую прочность организму. Возникает из верхушечной меристемы, а также в результате деятельности прокамбия и камбия.
6) Механическая ткань плохо развита у водных растений, т.к. они нуждаются во внутренней опоре в меньшей степени. Их тело в значительной степени поддерживается окружающей водой. Воздух на суше подобной поддержки не создает, так как по сравнению с водой имеет меньшую плотность. Именно по этой причине становится актуальным наличие специализированных механических тканей.
7) Скидывая старый жесткий хитиновый покров, под которым уже имеется новый, эластичный панцирь, членистоногие могут расти; но в это время они очень уязвимы
8) Растения тоже имеют особые опорные образования, с которых они выносят листья к солнцу и поддерживают их в таком положении, чтобы листовые пластинки как можно лучше освещались. У древесных растений основной опорой служит механическая ткань. В сочетании с другими тканями она формирует своеобразный «скелет» растения, особенно развитый в стебле.
9) Растения тоже имеют особые опорные образования, с которых они выносят листья к солнцу и поддерживают их в таком положении, чтобы листовые пластинки как можно лучше освещались. У древесных растений основной опорой служит механическая ткань. В сочетании с другими тканями она формирует своеобразный «скелет» растения, особенно развитый в стебле.
10) Диатомит (кизельгур, горная мука, целит) — осадочная горная порода, состоящая преимущественно из кремнистых створок разного вида диатомовых водорослей в смеси с глинистым и кремнистым материалом.

1)Жгутиковые имеют постоянную форму тела из за плотной и тонкой оболочки.

2)Форма зелёной волны напоминает форму веретена с заострёнными концами.

3)Середина тела расширен а концы заострённые.

4)Не знаю(

5)Жгутик зелёный эвглены находится в конце возле глазка и сократительной вакуоли.

6)У зелёной эвглены фотосинтез осуществляется с хроматофоров в которых находятся хлорофиллы.

7)В темноте переходит к сапрофитному питанию и питаются уже находящимися в воде органическими веществами.

8)Ростворенными в воде кислородами

Объяснение:

Надеюсь ответил правильно:)

Лу́па або збі́льшувальне скло (від фр. loupe, буквально — «наріст, пухлина», можливо пов'язане з лат. lupa — «вовчиця»)[1] — оптичний прилад (збиральна лінза або система лінз) для розглядання дрібних деталей. Використовується у багатьох областях людської діяльності, у тому числі у біології, медицині, археології, банківській і ювелірній справі, криміналістиці, при ремонті годинників та радіоелектронної техніки, а також у філателії, нумізматиці та боністиці.За фізичними параметрами

Існує Міждержавний стандарт СРСР «ГОСТ 25706-83. Лупи. Типи, основні параметри. Загальні технічні вимоги»(1983)[2], який був прийнятий 1984 року. Згідно з цим ГОСТу, розрізняють в залежності від значення основних параметрів лупи:

малого збільшення

середнього збільшення

великого збільшення

в залежності від призначення:

переглядові (для практичних потреб)

вимірювальні (точніші за переглядові)

зернові (для використання у аграрному виробництві)

годинникові

текстильні (або кравецькі)

лупа для перегляду кадрів кіно- і фотоплівки

лупа наскрізний наведення сполученого візира кінознімального апарату

За конструкцією

В залежності від конструкції розрізняють:

Ручна лупа — скло, опукле з двох сторін, яке вставлено в оправу. За до ручної лупи можна побачити предмет збільшеним у 2-25 разів.[3]

Штативная лупа збільшує предмети у 10-25 разів. У її оправу вставлені два збільшувальних скла, укріплені на підставці — штативі.[3] У мікробіології, медицині та інших наукових сферах знайшла своє застосування лупа штативна.[4]

Лупа бінокулярна або «окуляри-лупа». Вона, завдяки конструктивним особливостям, призначена для пари очей. Найчастіше дві лінзи монтуються на знімному козирку чи іншому пристосуванні, що дозволяє наближати або віддаляти складові частини лупи від траєкторії напрямку погляду. Лінзи розташовані на відстані, що відповідає розташуванню очей людини, яка дивиться крізь них. Використовуються зазвичай у хірургії, філателії, ювелірному мистецтві, а також серед гравірувальників і чеканників найчастіше застосовується лупа бінокулярна.[4]

Лупа настільна — лупа, яка кріпиться на струбцині, що стоїть на столі або прикріплена до нього.

За наявності підсвітлення лупи можна розділити на ті, у яких підсвітка є і на ті, у яких вона відсутня.

Застосування

Криміналістика

У криміналістиці лупа використовується при пошуках відбитків пальців та інших доказів.[5]

Ювелірна справа

Для роботи з коштовним камінням зазвичай використовується лупа-триплет — лупа з комбінацією з трьох збільшувальних скелець. У ґемології використовується лупа-триплет десятиразового збільшення з виправленими сферичними і хроматичними спотвореннями. Лупа-лінійка — лупа десятиразового збільшення з вимірювальною шкалою. Вона використовувана для оцінки лінійних розмірів.[6]

Філателія

Лупа широко застосовується філателістами. Для розглядання дрібних деталей малюнка достатньо 3-4-кратної лупи. Для визначення ів друку, форм растру необхідна 10-12-кратна лупа (текстильна). Найпопулярніші серед філателістів складні лупи. Деякі користуються бінокулярними хірургічними лупами, які вмонтовані у закріплений на голові козирок, що звільняє руки.[7]

Объяснение: