Гострота нюху залежить від

от запаха, который воспринимает наш обонятельный рецептор.

А – ген довгої  шерсті, генотип АА,Аа

а – короткої шерсті,  генотип аа

В – чорної шерсті, генотип ВВ, Вв

в – ген білої шерсті, генотип вв

15 свинок з короткою чорною шерстю

13- з довгою чорною,

4 - з короткою білою,

5 - з довгою білою

Всього 37 свинок

Генотипи батьків - ?

 

15 + 4 = 19 свинок з короткою шерстю

13+ 5 = 18 свинок з довгою шерстю

 

19 : 18  приблизно як 1:1  або 50% : 50%. Таке розщеплення гається при схрещуванні  гетерозиготної особини з  гомозиготною за рецесивною ознакою. Тобто  в одного батька в генотипі Аа в іншого аа.

 

15 + 13 = 28 свинок з чорною шерстю

4+5 = 9 свинок  з білою шерстю

28 : 9  як 3:1 . Таке розщеплення відбувається при схрещуванні  двох особин гетерозиготних за  вказаною ознакою. Тобто  обидва з батьків мають в генотипі Вв.

Це варіант схрещування  Б)  AaBв х аaВв.

 

Р:  АаВв   х  ааВв

G: АВ, Ав, аВ, ав  х  аВ, ав

F:  1 АаВВ, 2 АаВв  - довга  чорна шерсть,  3/8 частини,  приблизно   13/37

     1 ааВВ,2 ааВв – коротка чорна шерсть, 3/8 частини, приблизно 15/37

    1 Аавв – довга біла шерсть , 1/8  частина  приблизно  5/37

    1 Аавв – коротка біла шерсть, 1/8  частина,  приблизно 4/37

 

 

 

Проблема здоров'я людини існувала завжди, в усі історичні соціальне-економічні формації. Вона виникла з появою людини та видозмінюється відповідно до розвитку культури людського суспільства.

Покоління наших предків жили в тісному спілкуванні з природою. Уклад життя і праці був синхронним із природними ритмами. Люди вставали зі світанковою і засинали з вечірньою зорею. Кожна пора року мала притаманні тільки їй трудову налаштованість і ритм життя.

Проблема здоров'я людини вирішувалась досить ефективно і просто. Це пояснювалось тим, що культура здоров'я складалась у індивідуальній свідомості особистості поступово, під впливом природних умов життя і була важливим елементом загальної культури людини.

У даний час вся сукупність факторів діяльності людини, які негативно впливають на її здоров'я, вимагає іншого підходу до проблеми формування здоров'я.

Сьогодні люди живуть у ритмі виробничого циклу однаково в будь-яку пору року.

Умови життя та праці сучасної людини, безперечно, покращились, але наслідки цього далеко не однозначні.

Забруднення навколишнього середовища, поряд із токсичними ефектами, таїть у собі небезпеку генетичних змін. Особливо негативно позначилась на стані здоров'я населення нашої країни аварія на Чорнобильській атомній станції.

Високий рівень механізації й автоматизації виробничих процесів зумовив різке зменшення частки фізичної праці та збільшення нервових навантажень.

Сучасне постійне погіршення стану здоров'я людей і недостатньо ефективне медичне забезпечення зумовлене рядом причин (напр., погіршення екологічного стану довкілля, соціальні проблеми, наслідки генетичних змін).

Мета лікувальної медицини полягає, головним чином, у лікуванні хвороб, вилікування яких,

на жаль, не завжди приносить здоров'я. В організмі людини нерідко залишається слід не тільки від перенесеного захворювання, але й від самого лікування.

За умов життя, що змінюються й ускладнюються, людині можна підтримувати здоров'я, навчившись адаптуватися до тих змін, які вона сама вносить у цей світ.

Вирішення проблеми здоров'я людини закладено в самій людині, у знанні та розумінні нею низки проблем (формування, збереження, зміцнення і відновлення свого здоров'я), а також в умінні дотримуватись правил здорового життя.

ВПЛИВ НАУКОВО-ТЕХНІЧНОГО І СОЦІАЛЬНОГО РОЗВИТКУ СУСПІЛЬСТВА НА СТАН ЗДОРОВ'Я ЛЮДИНИ

Практика зцілення і надбання людиною перших гігієнічних навичок мала місце ще на зорі становлення людського суспільства.

У середньовіччі ж наукові знання переслідувались і викорінювались. Люди, котрі мали слабке здоров'я, не витримували виснажливих умов життя (голод, холод, антисанітарні умови, війни), хворіли і вмирали, оскільки, не вміючи запобігати хворобам і не маючи на те змоги, не могли протистояти їм. Так, у XIV столітті від епідемії чуми в Європі з населенням 100 млн. чоловік загинула його четверта частина.

Хвороби, прагнення їх уникнути, щоб вижити, змушували людей шукати х лікування та запобігання їм. Значну роль серед запобіжних заходів відіграло використання природних сил (води, повітря, сонця), а також фітотерапевтичних засобів, виявлених емпірично.

Життєвий досвід із формування, збереження, зміцнення і відновлення здоров'я стає цінним набутком поколінь.

Самовіддана праця вчених, лікарів і науково-технічний прогрес дозволили розробити науково обгрунтовану й ефективну систему заходів боротьби з епідеміями.

Досягнення науково-технічного прогресу в усіх галузях діяльності людини зумовили зміни і в її житті, характері праці й, безперечно, відобразились на ній самій.

Дослідженнями вченого І.В.Муравова встановлено, що з розвитком технічного прогресу скорочується частка м'язової діяльності в енергетичному балансі людства. Рухова активність людини в процесі сучасного виробництва істотно зменшується, що призводить до гіпокінезії. Гіпокінезія (hypo – малий, внизу і kynesis – рух) – це вимушене зменшення обсягу довільних рухів людини (мала рухливість) внаслідок характеру її трудової діяльності. Гіпокінезія негативно впливає на організм і зумовлює його виснаження.

Сучасні умови трудової діяльності людини несуть значні психічні навантаження на її організм. Темп праці, монотонність, соціальна ізоляція, збільшення навантажень на зоровий, слуховий та інші аналізатори – все це є причиною погіршення здоров'я.

Хоча побутові умови людей покращилися, проте поспіх, брак часу, великий потік інформації (потрібної і непотрібної) негативно позначаються на стані здоров'я сучасної людини.

Объяснение:

надіюсь я тобі до