Каким образом живые организмы влияют на круговорот воды и других веществ и элементов?

Живые организмы сильно влияют на среду обитания уже тем, что живут в ней. Они дышат, питаются, выделяют продукты обмена, растут и размножаются, перемещаются в проявляют разные формы активности. В результате этого изменяются и газовый состав воздуха, и микроклимат, и почва, и чистота вод, и другие особенности местообитаний. И хотя воздействие каждого отдельного организма на окружающую среду может быть мало, масштабы суммарной активности живых существ огромны. Влияние организмов на среду обитания называют их средообразующей деятельностью.

ОбъясненВсе без исключения геохимические функции живых организмов в биосфере могут быть исполнены одноклеточными. По истечении геологического времени различные организмы замещали друг друга, однако не происходило изменений их функции. Биологический круговорот – обмен веществ и энергии между различными компонентами биосферы, обусловленный жизнедеятельностью живых организмов и носящий циклический характер. Из множества связанных друг с другом круговоротов отдельных биогеоценозов складывается установившийся за многие миллионы лет глобальный биогеохимический круговорот веществ биосферы, поддерживающий устойчивость жизни на планете.

ие:

•мітохондрії.
особливості будови: поверхневий апарат мітохондрій складається з двох мембран – зовнішньої та внутрішньої. зовнішня мембрана гладка, вона відмежовує мітохондрію від гіалоплазми. під нею знаходиться складчаста внутрішня мембрана, яка утворює кристи (гребені).
функції: клітинне дихання, окиснення органічних сполук, синтез АТФ.
•хлоропласти.
особливості будови: зовнішня частина хлоропласта захищена гладкою зовнішньою мембраною, яка має вибіркову проникність. в зовнішній мембрані знаходиться внутрішня мембрана, яка контролює, які молекули можуть проходити в хлоропласт і назовні. зовнішня мембрана, внутрішня мембрана і рідина між ними складають оболонку хлоропласта.
функції: здійснення фотосинтезу, синтез АТФ.
•хромопласти.
функції: забарвлюють віночки квіток, плоди тощо в різні кольори: жовтий, оранжевий, червоний, завдяки наявності пігментів — каротиноїдів.
особливості будови: внутрішня система мембран у хромопластах відсутня або ж утворена окремими тилакоїдами.
•лейкопласти.
функції: накопичення поживних речовин — крохмалю, жирів, білків.
особливості будови: мають кулясту або подовжену форму і розміщуються групами біля клітинного ядра, а також в усій клітинній протоплазмі.

Роль комах в природі обумовлена їх чисельністю і різноманітністю. Рослиноїдні комахи харчуються рослинами, і тим самим регулюють їх рослинний приріст, поїдаючи основну частину. А ось паразитичні і хижі комахи вважаються регуляторами чисельності представників тварин, якими вони ж і харчуються.

Таким чином, велике значення комахи мають як споживачі твариних і рослинних залишків.

Комахи – це запилювачі рослин, тому грають роль в їх розмноженні. Також вони беруть участь у грунтоутворенні. Ці організми не тільки розпушують ґрунт, але і збагачують його перегноєм. Комахи одночасно виконують роль санітарів і є учасниками кругообігу речовин в природі.

До того ж вони вважаються найважливішим елементом харчових пірамід: багато тварини харчуються ними (земноводні, риби, плазуни, ссавці, безхребетні і птиці).