Папороті загальна харектиристика

Папоротеподібні належать до найбільш давніх груп вищих рослин. Одні систематики включають у цей відділ папороті, плауни і хвощі. Інші виділяють представників цих груп у самостійні відділи.

Папороті поширені фактично по всій земній кулі, починаючи з пустель і закінчуючи болотами, рисовими полями й солонуватими водоймами. Найрізноманітніші вони в тропічних вологих лісах, де представлені як деревоподібними формами (до 25 м заввишки), так і трав'янистими та епіфітними (що ростуть на стовбурах і гілках дерев) Трапляються види папоротей завдовжки всього кілька міліметрів.

Звичайна рослина папороті, яку ми бачимо, - це безстатеве покоління, або спорофіт. Майже в усіх папоротей вії багаторічний, хоч є небагато видів з однорічним спорофітом. Папороті мають додаткові корені (лише у деяких виді] вони редуковані). Листки, як правило, за масою й розмірами переважають стебло. Стебла бувають прямостоячі (стовбури), повзучі (кореневище) або виткі; часто розгалужуються.

У помірній зоні папороті (страусове перо, орляк щитник чоловічий) - багаторічні трав'янисті рослини; добре розвинутим кореневищем, від якого відходять численні додаткові корені. Над землею розвиваються зазви чай великі перисто-розсічені листки - ват. Молоді листки спірально закручені, в міру росту вони розкручуються У деяких видів розвиток листка триває впродовж трьох років.

Объяснение:

Фагоцитоз - захват плазматической мембраной твёрдых частиц (или даже клеток или их частей) и впячивание (втягивание) их внутрь клетки. Встречается как у одноклеточных (амёбы, хищные инфузории), так и у многоклеточных.
Пиноцитоз - поглощение клеткой воды или водных растворов разных веществ. Плазматическая мембрана образует впячивание в виде тонкого канальца, в который и попадает жидкость с растворёнными в ней веществами.
Сейчас известно, что, как фагоцитоз, так и пиноцитоз протекают очень сходно, и поэтому употребление этих терминов может отражать лишь различия в объёмах и массе поглощённых веществ.
Общее для этих процессов то, что поглощённые вещества на поверхности плазмат. мембраны окружаются мембраной в виде вакуоли - эндосомы, которая перемещается внутрь клетки.
на схеме: а - фагоцитоз, б - пиноцитоз

Внешнее строениеТело головоногих моллюсков состоит из головы и туловища. Нога сильно видоизменена. Задняя часть ноги превратилась в воронку – коническую трубку, ведущую в мантийную полость. Воронка расположена сзади головы на брюшной стороне тела. Она является органом, при которого моллюски плавают.  Вокруг рта венцом расположены щупальца, или руки, которые усажены несколькими рядами сильных присосок и обладают мощной мускулатурой. Щупальца и воронка головоногих являются гомологами части ноги. Щупалец у большинства головоногих 8 или 10, у примитивных моллюсков из рода Nautilus – до 90 штук. Щупальца служат для захвата пищи и передвижения. Присоски на щупальцах у многих видов вооружены хитиновыми крючьями.