Яке основне фотосинтезуюче покоління у мохів, папоротей та покритонасінних рослин (статеве - гаметофіт чи нестатеве - спорофіт)? Які вегетативні органи є у мохів, папоротей та покритонасінних рослин (у кого їх більше і складніше влаштовані)? Які органи розмноження наявні у мохів, папоротей та покритонасінних рослин, в чому відмінності? Які групу рослин можна вважати більш складною, пристосованою та прогресивною?

Яке основне фотосинтезуюче покоління у мохів - гаметофіт, у папоротей та покритонасінних рослин спорофіт.

Які вегетативні органи є у мохів (стебло, листки та ризоїди),у  папоротей та покритонасінних рослин - (пагони, що складаються із стебла та листків, корені) (у покритонасінних складніше влаштовані)

Які органи розмноження наявні у мохів (нестатеві - коробочки, статеві - антеридії та архегонії), у папоротей (нестатеві спорангії зібрані у соруси, статеві - антеридії та архегонії), у покритонасінних рослин - (квітки та плоди).  

Які групу рослин можна вважати більш складною, пристосованою та прогресивною? - Покритонасінні.

Объяснение:

Озоновий шар є частиною стратосфери і знаходиться на висоті від 20 до 30 кілометрів. Озон-це форма кисню, яка утворюється завдяки впливу сонячного світла. Під час зіткнення молекул кисню О2, які складаються з двох атомів кисню, з фотонами ультрафіолетового світла, від молекули кисню відщеплюється один атом, який приєднується до іншої молекули О2. В результаті цього утворюється молекула озону О3.

Завдяки існуванню озонового шару в давні часи мікроорганізми, які населяли тоді води Світового океану, змогли вибратися на сушу і утворити високорозвинені форми життя. Однак з початку XX століття вчені стали помічати, що озоновий шар почав руйнуватися, в результаті чого стали з'являтися озонові діри.

Озон представляє з себе Блакитний газ з особливим запахом. Кожен з нас не раз відчував його, особливо після дощу, адже не дарма в перекладі з грецької озон означає «Пахне».

Що таке озонові діри?

Озонова діра представляє з себе зону в стратосфері, в якій рівень озону значно знижений. В озонових дірах гається зниження цієї речовини на рівні близько 30%. У такій зоні променям ультрафіолету значно ше проникати до поверхні планети і чинити негативний вплив на все живе.

Відбувається це в результаті попадання у верхні шари стратосфери озоноруйнівних речовин, які утворюються в результаті вирубки лісів, запуску ракет, через викид промислових підприємств. Як правило, це речовини бром і хлор. Речовини, які потрапляють в атмосферу через господарську діяльність людини, досягають стратосфери і під дією сонця розпадаються. Виділився хлор спалює молекули озону. Науково доведено, що одна молекула хлору може перебувати в атмосфері від 75 до 111 років і може спалити 100 тисяч молекул озону.

Наприклад, на полюсах нашої планети гаються полярні ночі, під час яких озон не утворюється. Температура тут різко знижується, в результаті чого відбувайся утворення стратосферних хмар, в яких містяться крижані кристалики. Таким чином, в повітрі відбувається накопичення молекулярного хлору. З приходом весни і відновленням сонячного випромінювання, зв'язки молекулярного хлору розриваються. В результаті виникають озонові діри. Коли сонячне випромінювання набирає повну силу, до полюсів Землі починають надходити маси повітря, в яких міститься озон. Завдяки такому припливу озону, озонова діра затягується.

Озонові діри виникають з багатьох причин. Однак, головна причина-це забруднення людиною навколишнього середовища. Молекули озону руйнуються під впливом хлору, водню, кисню, брому, а також інших продуктів горіння, які потрапляють в атмосферу в результаті викиду шкідливих речовин промисловими підприємствами.

Величезної шкоди озоновому шару наносять і ядерні випробування, в результаті яких відбувається виділення величезної кількості енергії. Через це відбувається утворення оксидів азоту, які починають реагувати з озоном і руйнують його молекули. Доведено, що в період з 1952 по 1971 роки в результаті ядерних випробувань в атмосферу Землі потрапило близько 3 мільйонів тонн оксидів азоту.

Заню ответы только на первые 4.

Объяснение:

Биоценоз — совокупность популяций всех видов живых организмов, населяющих определенную географическую территорию, отличающуюся от других соседних территорий по химическому составу почв, вод, а также по ряду физических показателей (высота над уровнем моря, величина солнечного облучения и т. д.).

Видовая структура биоценоза — число видов, образующих данный биоценоз, и соотношение их численности или массы. Видовая структура биоценоза характеризует разнообразие в нем видов и соотношение их численности или массы структура биоценоза — расположение видов в вертикальном (ярусность) и горизонтальном (мозаичность) направлениях. Вертикальная структура формируется благодаря наличию растений разной высоты, образующих ярусы. В биоценозах различают надземную и подземную ярусность.

Горизонтальная структура биоценоза (мозаичность)  -

неоднородность почвенных условий, рельефа, деятельность человека определяют характер горизонтального распределения видов в биотопе — горизонтальную структуру биоценоза. ... Они различаются видовым составом, соотношением численности видов, продуктивностью, биомассой и т.