Сосна належить до відділу голонасінні тому що​

Голонасінні (Gymnospermae) — група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок (звідки і назва групи). Етимологія: грец. γυμνόσπερμος — «голе насіння». Поширені голонасінні по всьому світу (за винятком Антарктиди), причому більшість, — особливо хвойних порід, — у помірному й субарктичному регіонах. В основному голонасінні — це дерева і кущі, рідко, лози, трав'янистих рослин серед них немає. Поява насіння, яке має запас поживних речовин і захищене шкіркою, — значний ароморфоз, що зумовив широке і швидке розповсюдження голонасінних рослин суходолом. Важливим пристосуванням для життя на суходолі є змога внутрішнього запліднення (без води). Пилок голонасінних рослин переноситься повітряними течіями. Потрапляючи на розташований відкрито насіннєвий зачаток, він утворює пилкову трубку, яка досягає яйцеклітини і забезпечує злиття гамет. Після запліднення з насінних зачатків формується насіння, але не одразу, а тільки через 12-15 місяців. Насіння має зародок з корінцем, бруньками і сім'ядолями, запас поживних речовин, та вкрите насіннєвою шкіркою.

Провідні і покривні тканини порівняно досконаліші. Добре розвинений камбій сприяє росту стебла в товщину. Стовбур міцний, бо потовщується внаслідок розростання деревини, основна маса клітин якої мертва. Корінь закладається ще в зародку, з нього розвивається головний корінь: він формує стрижневу кореневу систему, що може проникати глибоко в ґрунт, добре закріплюючи в ньому рослину. Це допомагає рослинам краще протистояти вітрам.

Це переважно вічнозелені рослини. Їхні листки живуть тривалий час й опадають поодинці, а не одночасно. В одних видів листки великі, розсічені, в інших — дрібні, найчастіше мають вигляд голок чи лусок.

У життєвому циклі голонасінних велике значення має спорофіт: він є носієм органів спороношення і домівкою для гаметофітів. Останні розвиваються і живуть на спорофіті, живлячись за рахунок його поживних речовин.

За зовнішнім виглядом сучасні голонасінні дуже різноманітні. У тропіках і субтропіках обох півкуль Землі в низькорослих вічнозелених сухих лісах і чагарниках зростають саговники. Зовні вони дуже схожі на папороті або пальми.

 В романе Жюль Верна рассказывается о путешествии на яхте "Дункан" лорда и леди Гленарван, их друзей, детей капитана Гранта и географа Жака Паганеля. Они отправились в плавание с целью найти капитана Гранта-известного мореплавателя. Герои романа проходят через множество опасных испытаний. Их ждут приключения в Южной Америке, Австралии и Новой Зеландии. 
         Весь интерес повествования у Жюль Верна сосредоточен на поступках бесстрашных героев. Основная мысль романа, на мой взгляд в том, что мужество, стойкость и сила духа преодолеть все препятствия.
 Мой любимый герой-Жак Паганель. Умный, веселый географ из-за своей рассеянности попадает на борт яхты "Дункан". ОН вместе со всеми отправляется в большое плавание на поиски капитана Гранта, предлагая маршруты для путешествия. Необыкновенно удачливый Паганель своим умом и везением добивается нужной цели. Он находит выход из трудной ситуации: узнав, где находится капитана Грант, Паганель вместе со всеми отправляется в Новую Зеландию. Проплывая мимо острова Табор, команда лорда Гленарвана находит известного мореплавателя, отца детей Роберта и Мери.
      Вместе с главными героями команду лорда Гленарвана составили преданные, отважные, верные ему люди, готовые встретить на пути любые опасности. Таковы были пассажиры яхты, призванные непредвиденными обстоятельствами совершить одно из самых изумительных путешествий.
     Роман Жюль Верна "Дети капитана Гранта" мне очень понравился. Приключения, описанные в книге, интересны и разнообразны. Благодаря этому роману мои познания в географии заметно увеличились.
      Я советую всем ребятам прочитать этот увлекательный роман!

Естественные науки непосредственно связаны с окружающей средой, а от окружающей среды зависим и мы. Все химические и физические процессы происходящие в природе находятся под наблюдением и изучением. Человек ещё с древних пор наносил вред экологии планеты. Чтобы не положение не усугубилось, люди начали придумывать, как минимализировать урон. Естественные науки-это своеобразная экологии. Ведь основной задачей этих предметов является изучение, анализ, предотвращение и добиться улучшения состояния экологии.