Порівняйте особливості будови травної системи організмів корови та тигра залежно від типу живлення

Відповідь:

Порівняльна характеристика травної системи

ТВАРИНИ ХАРАКТЕРНІ ОСОБЛИВОСТІ ТРАВНОЇ СИСТЕМИ

Най ші

Функцію органів травлення виконують травні вакуолі, в деяких

най ших є спеціалізовані ділянки – “рот”, “глотка”, “порошиця”

(інфузорії). Травлення внутрішньоклітинне

Кишковопорожнинні

Кишкова (гастральна) порожнина зв’язана із зовнішнім середовищем

ротовим отвором, який оточений щупальцями, що забезпечують

захоплення їжі. Травлення внутрішньоклітинне і позаклітинне

порожнинне (залозисті клітини виробляють травний сік), неперетравлені

рештки викидаються через рот

Плоскі черви

Складається з передньої (рот, глотка, іноді стравохід) та середньої

кишки, анальний отвір відсутній. Травлення внутрішньоклітинне і

порожнинне (є залозисті клітини, які виділяють травні ферменти),

неперетравлені рештки викидаються через рот. У деяких паразитичних

червів травна система повністю зникає, а поглинання речовин

відбувається через покриви тіла

Первиннопорожнинні

черви

Складається з передньої (рот, глотка, стравохід), середньої та задньої

кишки. Ротовий отвір переміщений на передній кінець тіла. Кишечник

часто має вигляд прямої трубки, є анальний отвір

Кільчасті черви

Більш диференційована і складається з передньої кишки (ротова

порожнина, глотка, стравохід, воло і м’язовий шлунок), довгої середньої

кишки і короткої задньої кишки з анальним отвором. У глотку впадають

протоки різних залоз, у деяких тут є щелепи. Передня кишка забезпечує

механічну обробку їжі, середня – хімічну обробку і всмоктування

поживних речовин, а задня – всмоктування води і видалення назовні

неперетравлених решток. Кишки містять м’язи і здатні до перистальтики

Молюски

Ротова порожнина, глотка (радула, щелепи, слинні залози), стравохід

{іноді є розширення – воло), шлунок (відкривається парна або непарна

травна залоза – печінка*), трубкоподібний кишечник, який закінчується

анальним отвором

Членистоногі

Деякі кінцівки на голові перетворюються на ротові органи (щелепи), які

використовуються для захоплення і подрібнення їжі. Травна система

складається з трьох відділів: передня кишка (вкрита зсередини

кутикулою і забезпечує механічну обробку їжі), середня кишка

(невелика, має травні залози і здійснює розщеплення речовин) і задня

кишка (довга, вкрита зсередини кутикулою, яка захищає її від

ушкодження жорсткими рештками їжі)

Ланцетники

Диференційована слабо, тісно пов’язана з органами дихання і

складається з переднього відділу (передротова лійка з щупальцями, рот,

довга глотка з ендостилем), середнього відділу (середня кишка зі сліпим

виростом – печінкою) і заднього відділу (задня кишка з анусом)

Хрящові риби

Передній відділ: ротова порожнина велика, з кількома рядами

однотипних зубв; глотка має зяброві щілини; короткий стравохід.

Середній відділ: об’ємний шлунок; тонка кишка з протоками печінки, є

підшлункова залоза. Задній відділ: товста кишка, яка має спіральний

клапан і відкривається назовні анусом

Кісткові риби Передній відділ: ротова порожнина з численними однотипними зубами,  

язик без власних м’язів, слинні залози відсутні; глотка має зяброві

щілини; стравохід короткий. Середній відділ: шлунок добре

відмежований, тонка кишка з ворсинками і пілоричними відростками,

печінка з жовчним міхуром, є підшлункова залоза. Задній відділ: товста

кишка без спірального клапана, закінчується анальним отвором

Земноводні

Передній відділ: ротова порожнина з дрібними, недиференційованими

зубами, язик з власними м’язами, є слинні залози (секрет не містить

ферментів); глотка коротка; стравохід короткий і широкий. Середня

кишка: шлунок порівняно слабко відмежований; тонка кишка (є печінка

з жовчним міхуром і підшлункова залоза). Задня кишка: товста кишка

коротка, закінчується клоакою

Плазуни

Передній відділ: ротова порожнина з однотипними зубами, язик з

власними м’язами, секрет слинних залоз з ферментами; глотка коротка;

стравохід. Середній відділ: шлунок добре виражений з сильною

мускулатурою; тонка кишка видовжена, має ворсинки (є печінка з

жовчним міхуром, підшлункова залоза і зачаток сліпої кишки). Задній

відділ: товста кишка коротка, закінчується клоакою

Птахи

Передній відділ: ротова порожнина без зубів, язик рухливий, секрет

слинних залоз з ферментами; глотка коротка; стравохід короткий, має

воло.Середній відділ: залозистий і м’язовий шлунок; тонка кишка з

великою кількістю ворсинок (є печінка, підшлункова залоза, сліпа кишка

з двома відростками, фабрицієва сумка). Задній відділ: товста кишка

коротка і закінчується клоакою

Ссавці

Передній відділ: ротова порожнина з губами, диференційованими

зубами, рухливим язиком, секрет слинних залоз містить ферменти;

глотка коротка; стравохід з м’язами. Середній відділ: шлунок

спеціалізований, з добре розвиненими травними залозами; тонка кишка

з ворсинками, протоками печінки і підшлункової залози, сліпа кишка з

червоподібним відростком. Задній відділ: товста кишка видовжена,

закінчується прямою кишкою з анальним отвором

Пояснення:

Объяснение:

Орган слуха, называемый также слуховой анализатор – один из самых сложных органов чувств. Наружное ухо состоит из ушной раковины и наружного слухового прохода. Наружное ухо выполняет очень важную роль. Оно концентрирует и несколько усиливает звуки наподобие звукового рожка. Причем это усиление не одинаково на разных частотах. Кроме того, наружное ухо вносит большой вклад в распознавание направления, из которого пришел звук – справа или слева (горизонтальная локализация), сверху или снизу (вертикальная локализация).

Х.С

Если в течении жизни организм приобретает какие-либо новые признаки (густая шерсть овцы, высокие надои коровы, крупные клубни картофеля среди стандартных, загар у человека и т. д.) , то это МОДИФИКАЦИОННАЯ ИЗМЕНЧИВОСТЬ. Она НЕ ПЕРЕДАЁТСЯ по наследству. Наследуется лишь к проявлению признака кожи темнеть от ультрафиолетового излучения, повышение надоя от повышенного ухода и питания). Признаки проявились под влиянием окружающей среды и были следствием при ОТДЕЛЬНЫХ особей к ИСКЛЮЧИТЕЛЬНЫМ условиям среди своего вида. Вид же, в целом, в процессе эволюции НЕ ЗАКРЕПИЛ эти признаки в ГЕНЕТИЧЕСКОМ АППАРАТЕ. ГЕНОТИП вида не изменился, изменился фенотип особей. Т. е. нет хромосом, несущих ген сильного загара (к примеру) . Поэтому потомки сильно загорелого человека не родятся загорелыми, а лишь будут загорать.