Как назывался человек, который отвечал за сбор дани в Золотой Орде?​

ответ: Баскак

Объяснение:

Баскак

Объяснение:

В период почти трехсотлетнего монголо-татарского ига так называли на Руси сборщиков, а вернее надсмотрщиков, которые контролировали сбор податей, которыми ханы Монгольской орды обложили русские земли, вернее русских князей

які особливості будови скелета ссавців? скелет ссавців загалом нагадує скелет плазунів, однак має і низку відмінностей. збільшилися розміри мозкової частини черепа, що пов'язано зі збільшенням розмірів головного мозку. крім того, ссавці мають масивні щелепи. вони гризуть та пережовують їжу за зубів, які містяться у спеціальних лунках щелеп. у цих тварин розвивається кісткове піднебіння, яке додатково зміцнює стінки ротової та носової порож­нин і відокремлює носову порожнину від ротової.

хребет поділений на шийний, грудний, попереко­вий, крижовий та хвостовий відділи. шийний відділ хребта майже всіх ссавців утворений сімома хребця­ми (винятком є лише деякі тропічні види, як-от лінивці, що мають 6-10 хребців). якою б не була дов­жина шиї - довгою, як у жирафа, або майже невираженою, як у крота чи дельфіна, - кількість шийних хребців у цих видів тварин однакова, різна тільки їхня довжина. до хребців грудного відділу приєднані ребра, які разом з грудиною утворюють грудну клітку. хребці поперекового відділу масивні й на відміну від плазунів мають лише зачатки ребер. хребці крижового відділу зростаються між собою. до крижів приростають кістки таза. довжина хвостового відділу залежить від кількості хребців, які входять до його складу (від трьох до кількох десятків).

скелет кінцівок та їхніх поясів нагадує скелет інших наземних хребетних. у поясі перед­ніх кінцівок більшості ссавців нерозвинені воронячі кістки приростають до лопаток. ключиці добре розви­нені у тих тварин, чиї передні кінцівки здатні до різноманітних і складних рухів (наприклад, у мавп). ключиці слабко розвинені або їх взагалі немає у тва­рин, передні кінцівки яких рухаються лише в одній площині, паралельній поздовжній осі тіла (наприклад, у копитних, здатних до швидкого бігу).

через те що ссавці живуть у різноманітних умовах, їхні кінцівки можуть бути видозмінені. так, у водя­них ссавців (ластоногі, китоподібні) передні кінцівки, як вам уже відомо, перетворилися на ласти, у ру­кокрилих - на крила. у тварин, здатних до швидкого бігу (вовчі, котячі, парнокопитні, непарнокопитні), кістки кисті та стопи розташовані більш-менш вертикально. тому вони під час руху спираються лише на пальці.

що собою становить мускулатура ссавців? муску­латура ссавців добре розвинена і диференційована. особливий куполоподібний м'яз - діафрагма - ділить порожнину тіла на дві частини: грудну (в ній розта­шовані серце та легені) та черевну (в ній міститься кишечник, травні залози, нирки тощо). добре розвинені м'язи спини, кінцівок та їхніх поясів, а також жуйні м’язи.

Энергетический обмен  — неотъемлемая и составная часть обмена веществ и энергии в живом организме, включающая процессы поглощения, запасания, передачи, трансформации, использования и выделения энергии. любая живая клетка представляет собой активную, динамичную систему. энергия необходима для осуществления любых проявлений жизнедеятельности. она требуется для процессов синтеза, для всех видов движения (в том числе и мышечного), для передачи нервных импульсов. энергия тратится и на процесс активного переноса веществ через плазматическую мембрану (в клетку и из клетки), причем на это расходуется весьма значительная часть энергетических ресурсов клетки. энергия требуется также для образования тепла и поддержания постоянной температуры тела у птиц и млекопитающих и т. д. в организм энергия поступает из окружающей среды. первичным источником ее для всего живого служит та часть солнечной радиации, которая называется видимым светом улавливается зелеными растениями и в процессе фотосинтеза превращается сначала в , а затем в энергию, запасаемую в органических продуктах фотосинтеза. животные организмы, грибы, большинство бактерий и простейших не способны к фотосинтезу и поэтому целиком зависят (в смысле снабжения энергией) от веществ, синтезируемых растениями. эта зависимость может быть прямой, как у травоядных, или непрямой, как у плотоядных, которые питаются другими животными, в том числе травоядными. далее запасенная энергия переводится в форму, в которой она может использоваться растительными и животными клетками, клетками других организмов для выполнения какой-либо работы, например для синтеза необходимых клетке веществ, для обеспечения механических, электрических, осмотических н иных процессов. в конечном счете сущность энергетического обмена в клетке (и организме в целом) сводится к покрытию ее энергетических потребностей за счет осуществления в ней широкого спектра , и - реакций и преобразований веществ.