Які функції виконує смакова система

розпізнає смаки та температуру.

Объяснение:

Рецептори смаку - смакові бруньки -розташовані на язику, задній стінці глотки, м'якому піднебінні, мигдали­ках і надгортаннику. Більше їх на кінчику язика, його краях і задній час­тині. Кожна із приблизно 10 000 смакових бруньок людини складається з 2-6 рецепторних та опорних клітин.

Процес скисання молока - досить складний мікробіологічний процес. У будь-якому молоці обов'язково присутні у величезній кількості молочнокислі бактерії. Молоко є ідеальним живильним середовищем для них, і якщо воно зберігається при кімнатній температурі, то бактерії посилено розмножуються. Для цього вони активно використовують основні складові частини молока: білки, жир і цукор. Саме тому молоко скисає. 

Молочнокислі бактерії бувають різні, наприклад ацидофільні, мезофільні, теромфільние, біфідобактерії. Вони всі харчуються лактозою і виробляють молочну кислоту. Різні бактерії виробляють і різні молочнокічлие продукти. Наприклад, кефір є продуктом діяльності гриба-симбіозу і молочнокислих бактерій.



1. Йогурт перетравлюється краще, ніж молоко. Багато людей, які страждають від несприйняття лактози або алергії на молочний білок, можуть їсти йогурт. Ферментація розщеплює молочний цукор, перетворюючи його на глюкозу і галактозу, що легко засвоюються організмом.2. Йогурт допомагає товстій кишці залишатися здоровою. Лікарі часто кажуть: "Ви здорові настільки, наскільки здорова ваша товста кишка". Йогурт містить лактобактерії, що позитивно впливають на роботу кишківника, зменшують ризик розвитку раку товстої кишки.3. Йогурт поліпшує засвоєння інших поживних речовин. Корисні бактерії, що містяться в йогурті, допомагають ефективнішому засвоєнню кальцію і вітамінів групи С.4. Йогурт укріплює імунітет. Є дані, що, якщо людина щодня з"їдає два стаканчики йогурту, організм інтенсивніше виробляє інтерферон, що підвищує імунітет.5. Йогурт допомагає відновлюватися після кишкових інфекцій. Також корисно їсти йогурт, якщо ви приймаєте антибіотики, тому що він мінімізує негативну дію цієї групи препаратів на слизову оболонку кишківника.Антибіотики вбивають не тлише шкідливі, але і корисні бактерії,що живуть в кишківнику. Живі бактерійні культури йогурту допомагають відновити мікрофлору кишківника, перш ніж патогени почнуть розмножуватися і запанують над корисними бактеріями.6. Йогурт може пригнічувати грибкові інфекції. Вчені довели, що два стаканчики натурального йогурту щодня сприяють підтримці нормальної мікрофлори піхви, а також зменшують можливість розвитку грибкових інфекцій.7. Йогурт - цінне джерело кальцію. У двох стаканчиках йогурту міститься 450 міліграм кальцію. Це половина добової норми споживання кальцію для дитини і приблизно 30-40% норми для дорослих.8. Йогурт, що містить живі бактерійні культури, дає організму білків більше, ніж молоко. В процесі ферментації при виготовленні йогурту молочний білок змінюється, і організм засвоює його набагато легше.9. Йогурт знижує рівень "поганого" холестерину в організмі.10. Йогурт - продукт "комбінації" - має дві основні властивості. По-перше, він легко засвоюється організмом, а по-друге, покращує засвоєння вітамінів і мікроелементів, що містяться в інших продуктів. Саме тому йогурт можна використовувати як соус або замінити ним сметану.

Тканью называется группа клеток, структурно и функционально взаимосвязанных друг с другом, сходных по происхождению, строению и выполняющих определенные функции в организме. Ткани возникли у высших растений в связи с выходом на сушу и наибольшей специализации достигли у покрытосеменных, у которых их выделяют до 80 видов. Важнейшими тканями растений являются образовательные, покровные, проводящие, механические и основные. Они могут быть простыми и сложными. Простые ткани состоят из одного вида клеток (например, колленхима, меристема), а сложные — из различных по строению клеток, выполняющих кроме основных и дополнительные функции (эпидерма, ксилема, флоэма и др.).

Образовательные ткани, или меристемы, являются эмбриональными тканями. Благодаря долго сохраняющейся к делению (некоторые клетки делятся в течение всей жизни) меристемы участвуют в образовании всех постоянных тканей и тем самым формируют растение, а также определяют его длительный рост.

Клетки образовательной ткани тонкостенные, многогранные, плотно сомкнутые, с густой цитоплазмой, с крупным ядром и очень мелкими вакуолями. Они делиться в разных направлениях.

По происхождению меристемы бывают первичные и вторичные. Первичная меристема составляет зародышсемени, а у взрослого растения сохраняется на кончике корней и верхушках побегов, что делает возможным их нарастание в длину. Дальнейшее разрастание корня и стебля по диаметру (вторичный рост) обеспечиваетсявторичными меристемами — камбием и феллоге-ном. По расположению в теле растения различают верхушечные (апикальные), боковые (латеральные), вставочные (интеркаляр-ные) и раневые (травматические) меристемы.

Покровные ткани располагаются на поверхности всех органов растения. Они выполняют главным образом защитную функцию — защищают растения от механических повреждений, проникновения микроорганизмов, резких колебаний температуры, излишнего испарения и т. п. В зависимости от происхождения различают три группы покровных тканей —эпидермис, перидерму и корку.

Эпидермис (эпидерма, кожица) — первичная покровная ткань, расположенная на поверхности листьев и молодых зеленых побегов (рис. 8.1). Она состоит из одного слоя живых, плотно сомкнутых клеток, не имеющих хлоропластов. Оболочки клеток обычно извилистые, что обусловливает их прочное смыкание. Наружная поверхность клеток этой ткани часто одета кутикулой или восковым налетом, что является дополнительным защитным при В эпидерме листьев и зеленых стеблей имеются устьица, которые регулируют транспирацию и газообмен растения.

Перидерма — вторичная покровная ткань стеблей и корней, сменяющая эпидермис у многолетних (реже однолетних) растений (рис. 8.2.). Ее образование связано с деятельностью вторичной меристемы —феллогена (пробкового камбия), клетки которого делятся и дифференцируются в центробежном направлении (наружу) в пробку (феллему), а в центростремительном, (внутрь) — в слой живых паренхимных клеток (феллодерму).Пробка, феллоген и феллодерма составляют перидерму.