Характерні особливості голонасінних рослин середовище існування​

Відповідь:

Загальна характерисимка

Голонасінні  —  група насінних рослин, що характеризуються наявністю насіння і насінного зачатка, які лежать відкрито на лусочках шишок.  

Корінь може проникати глибоко в ґрунт, надійно закріплюючи рослину. Стебло хвойних рослин потовщується за рахунок камбію, має добре розвинуту деревину, що складається здебільшого з мертвих клітин. У деревині розміщена велика кількість смоляних ходів, заповнених живицею. Усе це робить стовбури хвойних рослин дуже міцними.Досконаліша у хвойних і покривна тканина, яка добре захищає рослини від висихання. Провідна тканина представлена трахеїдами.

Листки у хвойних рослин також пристосувалися до існування в умовах нестачі вологи. Вони видозмінені в лусочки (хвою). Вона вузька, має малу площу поверхні, вкрита воском і тому дуже мало випаровує вологи. Це дає змогу хвойним рослинам не скидати листя на зиму. Лише у модрини хвоя опадає щорічно, а в інших хвойних рослин - раз на два, три або п'ять років. Така зміна листків майже не помітна, тому хвойні рослини називають вічнозеленими.

Середовище ыснування:

У світовій флорі представників Голонасінниз усього понад 700 видів. Як сучасні, так і вимерлі види голонасінних - переважно дерева та кущі. Трав'янистих форм немає.

Представники відділу Голонасінні можуть рости в горах, пустелях, у тропіках. Ці рослини поширені на земній кулі й наявні майже в усіх кліматичних зонах. Немає голонасінних лише в Антарктиді. Голонасінні становлять близько 90 % лісів на планеті. Деякі з них займають величезні простори північних районів, утворюючи тайгу.

Папоротники произошли от первых наземных растений-риниофитов. У  хвощей и папоротников при половом размножении происходит смена поколений. Растение-спорофит и часть на которой образуются гаметы-гаметофит. У папоротника хорошо развит придаточный корень, а главный корень рано отмирает. Стебли развиты слабо зато хорошо развиты листья. У папоротника помимо покровной и проводящей ткани хорошо развита механическая (в отличие от хвощей).Упав на землю, прорастают и образуют заростки. Хвощи накапливают в своих клетках кремний.

Печень принимает участие в обмене витаминов А, группы В, С, К. В ней из протромбина (каротина) образуется, откладывается витамин А. Всасывание его в кишечнике происходит обязательно в присутствии жира и жирных кислот. Поражение печени приводит к истощению запасов витамина А, прекращению его образования из каротина, что при тяжелых печеночных заболеваниях может вызвать куриную слепоту. Находящийся в печени витамин А влияет на синтез холестерина. Она служит депо и для витамина В, нарушение обмена которого наступает при диффузном ее поражении. В ней синтезируется витамин В12. Витамин С принимает участие в гликогенизации и является существенным фактором, обеспечивающим нормальные печеночные функции. Для всасывания витамина К необходимо выделение желчи в кишечник, причем в печени с участием этого витамина происходит образование протромбина. Внутривенное введение витамина К при недостатке протромбина гемостазу.

Источник: http://surgeryzone.net/medicina/rol-pecheni-v-obmene-veshhestv.html