Где указаны представители класса ластоногие: 1)Киты и дельфины;2)Кашалоты и акулы;3)Моржи и морские котики;4)Тюлени и пингвины​

3 Моржи и морские котики

1) У голонасінних рослин насінини не захищені стінкою плода, їхні насінні зачатки роз­ташовані не в зав'язі, а відкрито на лусках шишок. У насінних рослин спочатку відбувається запилення, потім запліднення, яке не залежить від вологого середовища, тому вони здатні зростати і в посушливих місцевостях. Відомо близько 700 сучасних видів голонасінних рослин (сосна, ялина, ялиця, модрина, кедр, яловець, тис, секвойя).

2)За зовнішнім виглядом — це дерева й кущі різних розмірів: від карликових сосен заввишки в 1 метр до стометрових велетнів секвой — найвищих у світі хвойних рослин.

Особливістю будови більшості видів хвойних є те, що їхнє зазвичай вічнозелене листя має вигляд голок чи рідше лусочок. Такі листки називають хвоєю, звідки й походить назва класу. Голки-листя на поперечному розрізі округлі або ребристі, як у сосни або ялини; можуть нагадувати плоскі довгасті луски, наприклад, у тиса, туї, кипариса. Завдяки невеликій площі листків та особливостей їхніх продихів, узимку практично повністю припиняється випаровування води. Продихи занурені в товщу тканини листка, а в деяких рослин у зимовий період закриваються воском. У більшості хвойних листки темно-зеленого кольору і розташовані на гілках по спіралі, що забезпечує краще уловлювання розсіяного сонячного світла в помірних широтах і північних районах, у густому лісі в затінку інших рослин.

У корі та деревині хвойних рослин є безліч канальців, заповнених густою рідиною зі специфічним запахом — хвойною смолою. Їх називають смоляними ходами. При ушкодженні стовбура в цьому місці з'являються краплини смоли — і рана швидко затягується. У стовбурі хвойного дерева добре виражені річні кільця приросту. Коренева система хвойних стрижнева, причому є великий стрижневий корінь, що розвивається з первинного та зберігається все життя рослини. Бічні корені тонкі й короткі, містять мікоризу.

в июне — июле в лесах и близ дорог часто встречается кустарник шиповник, или дикая роза, с крупными розовыми или белыми цветками и сильным приятным запахом 138. стебли, черешки и даже средние жилки листьев шиповника покрыты острыми шипами, защищающими растение от поедания его травоядными животными.

рассмотрим строение цветка. цветоложе вогнутое, похожее на бокал. по краю «бокала» расположены чашелистики, лепестки и тычинки. а внутри «бокала» — пестики; лишь их рыльца, сидящие на длинных столбиках, немного наружу. яркая окраска цветков и изобилие пыльцы, созревающей в пыльниках многочисленных тычинок, привлекают к цветкам шиповника многих насекомых. поедая пыльцу, насекомые опыляют рыльца.

хорошо заметен шиповник и осенью, когда на нем созревают оранжевые или красные сочные «плоды», каждый из которых образован сильно разросшимся цветоложем 139. настоящие плоды шиповника мелкие беловатые орешки. они развиваются из завязей внутри бокаловидного цветоложа. изнутри цветоложе покрыто жесткими цепляющимися волосками. сочное цветоложе содержит много витаминов.

листья у шиповника непарноперистые. на черешке листа расположены 5—7 листочков, из них верхний не имеет парного.

в нашей стране много разных видов шиповника. особенно разнообразны шиповники в средней азии и на кавказе. почти у всех видов шиповника развиваются махровые — с многочисленными лепестками — цветки.