Какое значение в образовании почвы имели бактерии поселявшиеся в измельчённой горной породе?

будова й функції тонкого кишечника

тонкий кишечник   поділяється на три відділи: дванадцятипалу, порожнисту та клубову кишки. частково перетравлена в шлунку їжа, завдяки м'язів шлунка через  пілоричний сфінктер   надходить порціями до дванадцятипалої кишки.  дванадцятипалою кишкою   починається тонкий кишечник, довжина якого у дорослої людини становить 4,5 - 5,0 метрів. до дванадцятипалої кишки відкриваються протоки підшлункової залози та жовчного міхура. основними функціями тонкого кишечника є остаточне розщеплення частково розщеплених у шлунку поживних речовин і всмоктування продуктів розщеплення в кров.

травлення в тонкому кишечнику

у дванадцятипалій кишці харчові маси затримуються недовго, але саме тут на них діє велика кількість ферментів травних соків підшлункової залози і слизової оболонки дванадцятипалої кишки. кількість виділення цих соків залежить від характеру їжі. на виділення підшлункового соку впливають безумовно- і умовнорефлекторні сигнали. центр рефлексу виділення соку підшлункової залози міститься в довгастому мозку. виділення його залежить також від надходження до дванадцятипалої кишки шлункового соку й соляної кислоти. це свідчить про гуморальну регуляцію функції підшлункової залози. усі соки дванадцятипалої кишки продовжують свою діяльність і в нижчих відділах тонкого кишечника. ферменти підшлункової залози і тонкого кишечника розщеплюють майже всі поживні органічні сполуки. білки розщеплюються до амінокислот, жири -до гліцерину й жирних кислот, а вуглеводи - до глюкози. значну роль у процесах травлення відіграє  печінка.

всмоктування поживних речовин

поживні речовини всмоктуються в кров і лімфу головним чином у тонкому кишечнику. невелика кількість води, глюкози, мінеральних речовин, алкоголь всмоктується в шлунку. слизова оболонка тонкого кишечника має велику кількість складок та вигинань -  ворсинок. всередині ворсинок містяться кровоносні й лімфатичні капіляри. ворсинки з війок - ниткоподібних відростків. завдяки такій будові всмоктуюча поверхня тонкої кишки сягає 500 м2 .  всмоктування   - це складний фізіологічний процес, у якому важливе значення мають активна діяльність клітинних мембран, явища дифузії, фільтрації та осмосу. активна діяльність мембран полягає в транспорті речовин проти градієнта концентрації. при цьому витрачається енергія атф. амінокислоти й глюкоза всмоктуються в кров, жири - переважно в лімфу.

Кровеносная система ланцетника (как и всех Хордовых) замкнутая. Представлена одним кругом кровообращения:   брюшная аорта → жаберные артерии → спинная аорта → капилляры → вены →   брюшная аорта. Сердца нет, однако различают артериальную систему и венозную систему. Кровь бесцветная, не содержит ни форменных элементов, ни дыхательных пигментов. По газовому составу артериальная и венозная кровь слабо различаются.

кровеносная система костистых рыб

Кровеносная система у всех рыб построена по единому плану. Имеется лишь один круг кровообращения: двухкамерное сердце → брюшная аорта → жаберные артерии → спинная аорта → артерии → капилляры → вены.

Сердце двухкамерное: включает предсердие и желудочек.