СДЕЛАЙТЕ ТЕСТ 1. В какую зону коры головного мозга передается возбуждение от тактильных рецепторов? 1) зрительную 3) двигательную 2) слуховую 4) кожно-мышечную 2. Выберите три верных утверждения. 1) В определении вкуса пищи, помимо вкусовых рецепторов, играют роль и обонятельные рецепторы. 2) Раздражение обонятельных рецепторов вызвать только летучие, растворимые в воде или жирах вещества. 3) Осязание позволяет человеку определить вкус пищи. 4) Пища одновременно воздействует на все вкусовые рецепторы. 5) Ощущение запаха возникает у человека в кожно-мышечной зоне коры больших полушарий головного мозга. 6) При вдыхании человеком любого вредного вещества оно нейтрализуется в носовой полости и становится безопасным для организма. 3. Закончите текст, в котором даны первые (1) и последние (8) предложения. Расположите предложения 2-7 в такой последовательности, чтобы текст получился логически связанным. Осязание. (1) У человека осязательные рецепторы расположены в коже. (2) Возбуждение по нервам передается в головной мозг – зону кожно-мышечной чувствительности. (3) Оно дает представление о поверхности предмета, его форме, размере, массе. (4) Она находится в теменной доле коры больших полушарий головного мозга. (5) Чувство боли предохраняет организм человека от травм, сообщает о возникновении заболеваний. (6) Значение осязания для человека очень велико. (7) Они возбуждаются при прикосновении, давлении, воздействия высокой или низкой температуры. (8) Ощущение давления человеку ориентироваться в

Енергія не може бути ні народжена, ні знищена, вона може бути лише трансформована з однієї форми в іншу.

Закон збереження енергії

Основні поняття й ключові терміни: Ланцюги живлення. Правило екологічної піраміди. Колообіг речовин і потік енергії.

Пригадайте! Що таке екосистема?

Поміркуйте!

Що пов’язує ці організми між собою?

ЗМІСТ

Які зв'язки є визначальними у функціонуванні екосистеми?

Всередині екосистеми обмін речовин, енергії та інформації здійснюється завдяки діяльності продуцентів, консументів й редуцентів, пов’язаних між собою харчовими зв’язками. Наприклад, у лісі гусінь споживає листя, їх поїдають синиці, на яких полює яструб. Така послідовність називається ланцюгом живлення, а кожна його ланка - трофічним рівнем. Ланцюг живлення (трофічний ланцюг) - це послідовний ряд живих організмів, пов’язаних харчовими зв’язками, який відображає передачу речовини та енергії в екосистемі. Термін «ланцюг живлення» запропонував Ч. Елтон у 1934 р. Першою ланкою більшості ланцюгів живлення є продуценти, якими є автотрофні організми. Наступні ланки трофічних ланцюгів займають гетеротрофні консументи: рослиноїдні, м’ясоїдні та всеїдні тварини. Рештки організмів ще містять органічні речовини й енергію, тому можуть бути використані редуцентами.

Це сапротрофні бактерії, гриби й тварини. Таким чином, функціональними компонентами екосистем є продуценти, консументи йредуценти.

Іл. 150. Трофічні рівні ланцюгів виїдання: листя рослин - рослиноїдні комахи - хижі комахи - комахоїдні птахи - хижі птахи

За джерелом надходження енергії до консументів ланцюги живлення поділяють на пасовищні та детритні. Пасовищні, або ланцюги виїдання (іл. 150), - це ряд організмів, який починається із зелених рослин (наприклад, трава - зелений коник - ящірка - яструб). Детритні, або ланцюги розщеплення (іл. 151), - це ряд організмів, що починається з мертвої органічної речовини (наприклад, опале листя - дощовий черв’як - кріт - лисиця).

Іл. 151. Трофічні рівні ланцюгів розщеплення: опале листя (детрит) - ґрунтові сапротрофи (бактерії, гриби, амеби, інфузорії, черви) - ґрунтові сапрофаги (хижі комахи, кліщі) - хижі комахи, комахоїдні ссавці

У будь-якій екосистемі різні ланцюги живлення не існують окремо один від одного, а взаємопереплетені, оскільки один і той самий вид одночасно може бути ланкою різних ланцюгів живлення. Переплітаючись, ланцюги живлення формують мережу живлення (трофічну мережу) (іл. 152).

Іл. 152. Трофічна мережа діброви

Отже, функціонування екосистем забезпечується харчовими зв'язками, що поєднують продуцентів, консументів та редуцентів у ланцюги й мережі живлення.

Які основні закономірності функціонування екосистем?

ФУНКЦІОНУВАННЯ ЕКОСИСТЕМ - сукупність процесів, що забезпечують діяльність, існування та розвиток екосистеми в часі. Основними закономірностями функціонування екосистем є такі.

   Правило екологічної піраміди (закон піраміди енергії Р. Ліндемана (1942), правило «десяти відсотків»): екологічна ефективність кожної наступної ланки приблизно в 10 разів менша попередньої внаслідок втрат енергії на кожному трофічному рівні.

Графічно це правило можна зобразити у вигляді піраміди, складеної з окремих блоків (іл. 153). Екологічна піраміда - це графічне відображення трофічної структури ланцюга живлення. Залежно від показника, покладеного в основу, є різні види екологічних пірамід:

   піраміда чисел — відображає кількість особин у кожному рівні ланцюга живлення; може бути оберненою;

   піраміда біомаси — кількість органічної речовини; лише прямого типу;

   піраміда енергії — кількість енергії в їжі; лише прямого типу.

   Закон односпрямованості потоку енергії: енергія, що її отримує екосистема, передається в одному напрямку від продуцентів до консументів та редуцентів.

Объяснение:

В каждой группе крови свои генотипы:

| группа - ОО

|| группа - АА или АО

||| группа - ВВ или ВО

|V группа - АВ

Так как один из родителей имеет || группу крови,причем гетерозиготный,то генотип родителя будет АО,так как АА - гомозигота

У родителя,имеющего ||| группу крови, генотип ВО

Скрещиваем и определим фенотипы и генотипы детей:

Р (родительское поколение): ♂ВО Х ♀АО

G (гаметы): В,О А,О

F (фенотип первого поколения):

АВ - 25% рождения ребенка с 4 группой крови.

АО- 25% рождения ребенка с || группой.

ВО-25% рождения с ||| группой.

ОО-25% рождения с | группой крови.

Вероятность появления светловолосые детей=25%, так как

По второму закону Менделя, при скрещивании гетерозиготных организмов в потомстве идет расщепление по генотипу 1:2:1, по фенотипу 1:3, т. е. в потомстве появляется 25% рецессивных особей (светловолосых).

ответ: 25.