Биология бжб 4 тоқсан 7сынып жауап

сұрақ қайда?

Объяснение:

сұрақ қайда?

Создать грандиозное сооружение, высота которого превысит тысячи футов, человечество стремилось давно. Первая попытка создания «Башни столетия» была предпринята еще в 1874 году выдающимися американскими инженерами Ривсом и Кларком, когда вся Филадельфия загодя готовилась к проведению незабываемой Всемирной выставки, намеченной на 1876 год. Хотя о грандиозном проекте, готовом вот-вот развернуться на территории США, знали и во Франции, но, к сожалению, американский проект так и остался неосуществленным.

И только в 1884 году два французских инженера, работающих на предприятии Гюстава Эйфеля, — Эмиль Нугье и Морис Кешлен решили воплотить в жизнь грандиозную идею, построив необычную металлическую конструкцию в столице Франции – Париже. Но во время проектирования Эйфелевой башни сам проект необычной металлической конструкции выглядел довольно непривлекательно. До наших дней дошли первые чертежи выдающихся инженеров, а составленный ими проект представляет собой четыре металлических «ноги», соединенных между собою невзрачными решетчатыми платформами. Первоначальный проект, конструкции Густаву Эйфелю не понравился, и он решил продолжить дальнейшую работу по созданию грандиозного сооружения поразить парижан и гостей французской столицы.

Густав Эйфель поручил работу над немыслимым проектом того времени руководителю собственных предприятий – выдающемуся Стефану Совестру, которому удалось полностью переработать первоначальный чертеж. У металлических ног в новом проекте появились надежные основания из камня, в первом ярусе проект предусматривал соединение опор между собой красивыми арочными конструкциями, было решено оставить лишь две платформы, связывающие вертикальные металлические конструкции, вершину громадной башни удалось разработать в виде маяка.

Новый чертеж настолько пришелся Густаву Эйфелю по душе, что он оформил патент на строительство конструкций из металла, высота которых превышает триста метров, вписав в него не только собственное имя

Признаки, характерные только для грибов:

основу вегетативного тела гриба составляет грибница, или мицелий она состоит из тонких ветвящихся трубчатых нитей, их называют гифами гифы состоят из многоядерных или одноядерных клеток плотное переплетение гифов образует плодовое тело, в котором образуются споры

Объяснение:

Царство грибів — одна з найбільших і процвітаючих груп організмів. На теперішній час відомо близько 100 тис. видів грибів. Наука, що вивчає гриби, називається мікологією (від грец. мікес — «гриб», логос — учення).

 

Гриби мешкають всюди, де є органічні речовини: у ґрунті, у воді, в помешканнях, на харчових продуктах, на тілі людини і тварин. Серед грибів є одноклітинні і багатоклітинні організми. Ці організми відносяться до еукаріотів, тому що їхні клітини мають ядро.

 

Гриби займають особливе положення в системі органічного світу. Вони не є ні рослинами, ні тваринами, проте мають деякі риси подібності з представниками обох царств.

 

Схожість із рослинами

Вони, так само як і рослини, нерухомі, постійно зростають верхівковою частиною, мають міцні клітинні стінки, здатні синтезувати вітаміни і гормони, дихають киснем, часто здійснюють вегетативне розмноження.

 

Схожість із тваринами

Поряд з цим гриби володіють багатьма ознаками тваринного організму. Вони, так само як і тварини, є гетеротрофами, так як не мають хлорофілу, тому живляться готовими органічними речовинами. В їх клітинних стінках міститься речовина хітин, з якого складається оболонка покривів деяких тварин (комах, раків та ін).

 

Відмітні ознаки грибів полягають у тому, що вегетативне тіло гриба, називається грибницею, або міцелієм (від грец. мікес — «гриб»), утворене тонкими розгалуженим нитками. Їх називають гіфами (від грец. гіфа — «тканина», «павутина»). Міцелій утворює велику розгалужену поверхню, що забезпечує всмоктування води і поживних речовин.