Даны Компоненты экосистемы: Лиса, корова, лягушка, клевер, кузнечик, гадюка, коршун, человек, божья коровка, грибы. 1(а) составьте 2 пищевые цепи, назовите каждый компонент цепи(продуцент, консумент 1-го порядка, консумент 2-го порядка Редуцент. (1б) 1(б)Определите, каким организмом-редуцентом заканчивается каждая цепь из представленных: A. грибы B.человек C.растения D. хищные птицы (1 б) Задание №2. ( ) Известно, что в природе постоянно происходят какие-либо изменения, природные явления. Прочитай текст и определи, какое явление описано в данном тексте, объясни причину этого явления. Большинство озер постепенно мелеют и уменьшаются в размерах. На дне водоема со временем накапливаются остатки водных и прибрежных растений и животных. Постепенно на дне образуется толстый слой ила. Со временем на месте озера образуется болото. Но на этом изменения не прекращается. На болоте могут появляться неприхотливые к почве кустарники и деревья, а в конечном итоге на месте болота может появиться лес. 2.1. название природного явления - 2.2. причина природного явления - Задание №3 ) На рисунке № 2 представлена экологическая пирамида водной экосистемы. Определите, какая масса (кг), водорослей, рачков необходима для рыбы массой 3 кг Задание №4. ( )Определите вид организма по характерным признакам: клетка содержит клеточный сок и клеточную стенку, питается готовым органическим веществом, ведет прикрепленный образ жизни A. Сосна обыкновенная B. Венерина ловушка C. Мышь полевая D. Кораллы Задание №5 ( )Распределите признаки и живые организмы по экосистемам. ответы запишите в таблицу в виде цифр (ответы могут повторяться). 1. Белка 2. Окунь 3. Камбала 4. Температура 5. Количество солей 6. Количество осадков 7. Скорость течения воды Море Река Лес Задание №6( ) Восстановите таксономический ряд вида Архар Казахстанский 1)Царство 2) Тип 3) Класс 4) 5) 6) Род 7) Вид Архар Казахстанский

угруповання тварин.переваги групового способу життя по-лягають у тому, що скупчення значної кількості особин іс­тотно підвищує вірогідність завчасного виявлення небезпеки. життя в групі пов’язане також з іншими перевагами: підви­щенням ефективності активної оборони, можливістю передава-ти досвід шляхом імітації або прямого навчання, економнішим типом енерговитрат, відомим як “ефект групи”.

ефект групи виявляється в тому, що швидкість росту й різні показники обміну речовин залежать від життя в групі. у бага-тьох тварин ефект групи зумовлений обміном кормом (бджоли, мурашки). бджоли навіть за достатком їжі гинуть, якщо вони позбавлені можливості обмінюватися речовинами зі своїми ро-дичами. природу цих процесів поки що не встановлено.

ефект групи існує й у хребетних тварин. так, розміри пуго-ловків земноводних залежать від величини акваріума, хоча корм в ньому є завжди в достатку. аналогічні явища спостерігають-ся у багатьох риб. наприклад, риби часто починають метати

ікру тільки в тому випадку, коли бачать особину свого виду (самця чи самицю). ефект групи спостерігається й у голубів, які починають відкладати яйця в присутності інших особин, причому самиця це робить навіть тоді, коли сама себе бачить у дзеркалі. щури, виховані в групі, навчаються інструментальній реакції швидше, ніж ті, які виросли в ізоляції.

типи скупчень. будь-яке збіговисько тварин, в якому немає ніякого прагнення окремих особин одна до одної, являє собою просте скупчення. члени таких скупчень не об’єднані взаємо-притяганням чи якоюсь взаємодією (наприклад, збіговисько жаб в одній калюжі). прості скупчення досить широко розпов-сюджені серед холоднокровних тварин (молюски, жаби), а та-кож серед теплокровних, які у зимову сплячку (ка-жани).

розрізняють контактні і дистантні скупчення тварин. контактні скупчення існують у їжаків, борсуків, черепах, ди­ких кабанів, бегемотів, а дистантні — у північних і благород­них оленів, жирафів, білок.

скупчення тварин часто залежить від зовнішніх чинників. наприклад, при відносній вологості повітря нижче 30 % всі таргани збираються разом, а при більш високій вологості вони скупчень не утворюють.

у багатьох тварин існують також сезонні скупчення і скуп­чення на ночівлю. наприклад, при настанні холодів коропи зи­мують на дні ставків групами по 10-60 особин. жаби також збираються разом у гнилих пнях, водоймищах, які не замерза-ють, у мулі ставків, щоб пережити там зиму або посушливий сезон.

наступний вид скупчення - це колонії, або поселення, які є лише “тривалими збіговиськами”. прикладом таких скупчень можуть бути бджоли дасіпода, численними нірками яких бува-ють зриті піщані схили. ніяких суспільних зв’язків тут не ви­явлено, і бджоли селяться разом лише тому, що даний біотоп влаштовує кожну з них.

нарешті, спостерігаються скупчення під час годівлі - до-сить розповсюджене явище у копитних, які безладно пересуваються в пошуках їжі.

для чого тварини утворюють скупчення? річ у тім, що зби­раючись разом, вони одержують реальні вигоди, наприклад,

легше переносять низькі температури (миші, щури, пінгвіни) або спеку (вівці, верблюди).

у скупченнях тварин виникають складні конкурентні взає-мини, проявляється ієрархія, територіальність. однак можливі й явища особистої прихильності між матір’ю і малям, самцем і самицею, потомками однієї самиці. таке об’єднання прихиль-них одна до одної тварин називається компанією, а члени об’єднання - компаньйонами (зубасті кити, мавпи).

об’єднання тварин поділяються на кілька типів залежно від індивідуального розпізнавання особин: відкрите анонімне угру­повання - об’єднані в групу тварини персонально не знають одна одну (об’єднання перелітних птахів у зграю, яка відлітає); закрите анонімне угруповання - окремі особини також пер­сонально не знають одна одну, але відрізняють членів своєї групи від чужих тварин, яких виганяють або навіть убивають (угру-повання пацюків, які впізнають членів своєї групи за специфіч-ним запахом); індивідуалізоване угруповання - у ньому особини персонально знають одна одну завдяки індивідуальному досві-ду (полігамна родина, в якій є лише один дорослий самець — зубри, лами, горили).

організація угруповань ссавців.поділ ссавців на самітних і суспільних значною мірою умовний. самотніми можна назвати лише тих тварин, які перебувають наодинці протягом усього свого життя і лише на короткий термін вступають у спілкуван-ня з особиною іншої статі, щоб залишити потомство. таких видів досить небагато. прикладом може служити звичайна біл-ка. самці і самиці білок протягом усього року живуть окремо і лише на початку сезону розмноження самець потрапляє на те-риторію самиці, проводить з нею днів десять, а потім переби­рається на свою ділянку. самиця самостійно вирощує малят, а коли вони достатньо підростуть, виганяє їх зі своєї ділянки.

1.Для цветковых растений характерно двойное оплодотворение, в результате которого образуется зигота и клетка, из которой впоследствии формируется эндосперм. У покрытосеменных одновременное развитие зародыша и эндосперма позволяет избежать ненужной траты пластических веществ и энергии в том случае, если зародыш не образуется. Семена заключены в плод и надежно защищены от неблагоприятных условий внешней среды. Что покрытосеменным занять лидирующее положение среди растений.

2. низшие растения, группа наиболее примитивно устроенных растений. Их тело представлено таллом, или слоевищем, не расчлененным на корень, стебель и лист. Ткани отсутствуют. В настоящее время низшими растениями считаются только представители двух подцарств: красных и настоящих водорослей. Ранее к ним относились бактерии, актиномицеты слизевики, грибы, водоросли и лишайники, т. е. все организмы, кроме высших растений и животных.