Прикладом масового добору є? До ть будь- ласка

Штучний добір — вибіркове допущення до розмноження тварин, рослин або інших організмів з метою виведення нових сортів та порід, які володіють бажаними якостями. Попередник сучасної селекції. Результатом штучного добору є різноманітність сортів рослин та порід тварин.

Весна пришла. Зазеленела травка. И вот распустились первые цветы. Самый интересный цветок – одуванчик. Он напоминает солнышко. В мае все поля покрыты ярко – жёлтым ковром. 
Вечером или в дождливую погоду одуванчики закрываются, как будто и не было никаких цветов. 
В июне маленькие солнышки превращаются в пушистые шарики, и тогда поле становится похожим на белое облако. Но вот подул ветерок, и облако превращается в снег. Это белые одуванчики стали летящими парашютиками. 
По-моему, одуванчик самый красивый и необычный цветочек.

слань лишайника складається з переплетених ниток грибниці — гіфів і розміщених між ними клітин або ниток водоростей. розрізняють два основних типи мікроскопічної структури слані лишайників: гомеомерний і гетеромерний   на поперечному перерізі лишайника гомеомерного типу видно, що слань утворена хаотично переплетеними гіфами гриба, поміж якими розкидані окремі клітини або нитки водоростей. ці лишайники утворюють групу, відому під назвою слизистих лишайників, оскільки водорості виділяють слиз, в який вкраплені клітини гриба і водорості.

у лишайнику гетеромєрного типу клітини водоростей зосереджені в одному шарі, який називають готдшльним шаром. під ним знаходиться серцевина, що складається з пухко розміщених ниток гриба. зовнішніми шарами лишайника є щільно зімкнуті грибні гіфи, які називають кірковими шарами. за грибних ниток, що відходять від нижньої кори, лишайник прикріплюється до субстрату, на якому росте. у деяких лишайників нижньої кори немає і він зростається із субстратом гіфами серцевини.

водоростевий компонент лишайника (фікобюнт) представлений синьозеленими, зеленими, жовтозеленими і бурими водоростями. представники 28 родів цих відділів