Характеристика і приклад Абіотичних чинників

Объяснение:

Абіоти́чні екологі́чні фа́ктори — впливи на організми, популяції, біоценози різноманітних агентів неживої природи. Це кліматичні, геологічні, географічні фактори, фізичні й хімічні агенти, також катастрофи — повені чи пожежі. Кліматичні, фізичні, хімічні чинники впливають безпосередньо на організми, а геологічні та географічні — більш опосередковано, визначаючи температурні й інші кліматичні режими.Температура — найважливіший абіотичний екологічний фактор, на який реагують усі живі істоти, адже вона визначає швидкість хімічних реакцій у навколишньому середовищі й метаболізму в більшості живих організмів. Особливе значення має сезонне підвищення температури в зонах із холодним кліматом. Однак критичнішою для життя організмів на Землі є верхня межа температур. Сонячна енергія і світло не тільки зумовлюють температуру на поверхні Землі, але й є первинним джерелом енергії та фотосинтезу для рослин. Визначальний для життя рослин — нижній поріг освітленості. Вода — ключова речовина живих систем — обумовлює вологість середовища на суходолі. Дефіцит прісної води (джерелом якої є опади) є визначальним фактором для життя суходольних організмів. Хімізм навколишнього середовища є важливим чинником, особливо для гідробіонтів, які чітко поділяються на морські та прісноводні. Для рослин також важливим є хімічний склад ґрунту, зокрема і наявність у ньому макро- і мікроелементів. Тиск — визначальний фактор для водних тварин, що обмежує їх проникнення в глибини Світового океану

Рыба-луна – (лат. Mola mola), переводится с латыни как мельничный жернов. Эта рыба может иметь длину более трех метров, а весить около полутора тонн. Самый большой экземпляр рыбы-луны был пойман в Нью-Гемпшире, США. Его длина составляла пять с половиной метров, данные по весу отсутствуют. По форме тело рыбы напоминает диск, именно эта особенность послужила поводом для латинского названия.У рыбы-луны кожа имеет большую толщину. Она эластичная, а ее поверхность покрыта маленькими костными выступами. Личинки рыбы этого вида и молодые особи плавают обычным Взрослые крупные рыбы плавают на боку, тихо двигая плавниками. Они словно лежат на поверхности воды, где их очень легко заметить и поймать. Однако, многие специалисты считают, что плавают таким образом только больные рыбы. Как аргумент, они приводят тот факт, что желудок у пойманных на поверхности рыб обычно пустой.По сравнению с другими рыбами, рыба-луна плавает плохо. Она не в состоянии бороться с течением и часто плывет по воле волн, без цели. Это наблюдают моряки, замечая спинной плавник этой неповоротливой рыбы.Рыба-луна считается весьма плодовитой, у одной самки бывает до 300 миллионов икринок. Нерест рыбы происходит в водах Тихого, Атлантического и Индийского океанов. Хотя обычно этот вид нерестится в тропиках, течения иногда заносят их в умеренную зону теплых вод.Хотя выглядит рыба-луна достаточно грозно из-за своих внушительных размеров, человеку она не страшна. Однако, есть немало примет у моряков Южной Африки, которые трактуют появление этой рыбы, как знак беды. Наверное, это связано с тем, что приближается рыба-луна к берегу только перед ухудшением погоды. Моряки связывают появление рыбы с приближающимся штормом и спешат вернуться на берег. Подобные суеверия появляются также из-за необычного вида рыбы и ее плавания.

Лама  - південноамериканський ссавець із сімейства верблюжих, одомашнений індіанцями Анд. Приручена в Центральних Андах. Грала найважливішу роль в скотарстві інків.

Объяснение:

Лама відрізняється від альпака великим розміром і більш подовженою головою.

На відміну від верблюдів, лами не мають горба, в іншому у них багато спільних рис: кликовидние різці у верхній частині щелепи, мозолясті подушечки на підошві роздвоєних копит (наслідок аналогічної адаптації до кам'янистому грунту), особливості пережовування жуйки, якої тварина, якщо його розсердити , плюється.

Висота дорослого самця в загривку складає приблизно 120 сантиметрів. Шия досить тонка, голова дрібна, зазвичай високо піднята, вуха високі, загострені. У домашніх лам шерсть досить м'яка, середньої довжини; масть варіює від чисто білого до чорно-бурого.