Яке значення лісостепу в житті людини?

Лісостеп – перехідна зона між Поліссям і Степом. Здається, що все в ній запозичене. Так, але запозичене найкраще. Тут ще століття тому були безмежні відкриті простори, порослі сивою ковилою. Були і великі гаї з дуба та граба, що вабили подорожнього прохолодою в літню спеку, а повітря духмяніло мальвою і буркуном. Уже розорано різнотравні степи, зведено ліси. На їхньому місці колоситься пшениця, дозріває соняшник, наливаються соком цукрові буряки. Залиті водосховищами береги Дніпра. Але лишилися високі кручі, складені гранітами, та глибокі балки, порослі шипшиною, терном і глодом. Уславлений український чорнозем, який тисячоліттями створювала природа, й донині щедро живить сади і лани. У Канівських горах на горі Чернечій спочиває Тарас Шевченко. У лісовому урочищі Холодний Яр точилася боротьба проти польського гноблення, яку назвали Коліївщиною. На берегах славетної річки Рось завершилася перемогою українського війська Корсунська битва. Усе це – наш Лісостеп, найкомфортніша територія для життя людини.

Лісостепова зона займає центральну частину України. Вона простягається широкою смугою з південного заходу на північний схід від зони широколистяних лісів і кордонів з Молдовою до східних кордонів нашої держави. Далі на схід продовжується на території Росії. Північна межа лісостепу проходить по лінії, де закінчуються мішанолісові ландшафти. А південна зі степовою зоною доходить до умовної лінії, що пролягає через такі населені пункти: Котовськ – Первомайськ – Кіровоград – Красноград – Вовчанськ. Лісостепова зона займає близько 31 % площі України.

Особливості географічного положення природної зони зумовлюють поєднання на її території лісових і степових ландшафтів, які формуються в однакових кліматичних умовах. Це найбільш сприятлива для життя і господарського освоєння територія в Україні. Тому вона зазнала інтенсивного впливу з боку людини. Тут розташовані величезні площі сільськогосподарських угідь на чорноземних ґрунтах, великі промислові центри України (Харків, Кременчук, Черкаси), райони оздоровчого і пізнавального туризму.

Объяснение:

1.

1) В про­цес­се кис­ло­род­но­го этапа энер­ге­ти­че­ско­го об­ме­на из одной мо­ле­ку­лы глю­ко­зы об­ра­зу­ет­ся 36 мо­ле­кул АТФ, следовательно, гликолизу, а затем пол­но­му окис­ле­нию под­верг­лось 108 : 36 = 3 мо­ле­кул глюкозы.

2) При гли­ко­ли­зе одна мо­ле­ку­ла глю­ко­зы рас­щеп­ля­ет­ся до 2-ух мо­ле­кул ПВК с об­ра­зо­ва­ни­ем 2 мо­ле­кул АТФ. По­это­му ко­ли­че­ство мо­ле­кул АТФ, об­ра­зо­вав­ших­ся при гликолизе, равно 3 × 2 = 6

3) При пол­ном окис­ле­нии одной мо­ле­ку­лы глю­ко­зы об­ра­зу­ет­ся 38 мо­ле­кул АТФ, следовательно, при пол­ном окис­ле­нии 3 мо­ле­кул глю­ко­зы об­ра­зу­ет­ся 3×38=114 мо­ле­кул АТФ.

17.

Г+А+Ц+Т=100% - формула

А+Г=Т+Ц

Т=А=6%

Г=Ц=100%-(6%+6%)=88%÷2=44%

А=6%, Г=44%, Т=44%

18.

Дано: ген содержит 1800 нуклеотидов, в одной цепи - 100 аденина,350 тимина, 200 гуанина, 250 цитозина.

А=Т

Г=Ц

1)А=Т=100

2)Т=А=350

3)Г=Ц=200

4)Ц=Г=250

1800÷2=900 нуклеотидов

900÷3=300 аминокислот

частота кроссинговера зависит от расстояния между генами, и полное сцепление обнаруживают гены, расположенные очень близко друг к другу. На этом основании он предложил использовать этот показатель для определения расстояния между генами. Частота кроссинговера определяется на основе результатов анализирующего скрещивания. Процент кроссинговера рассчитывается как отношение числа кроссоверных особей Fа (т.е. особей с новыми сочетаниями родительских признаков) к общему количеству особей этого потомства (в %). 1% кроссинговера принят за единицу расстояния между генами, которая позже в честь Т. Моргана была названа санти-морганидой (или просто морганидой). Частота перекреста отражает силу сцепления генов: чем меньше частота кроссинговера, тем больше сила сцепления и наоборот.

Исследование явления сцепления генов позволило Моргану сформулировать главную генетическую теорию — хромосомную теорию наследственности

Объяснение: