У клітинах грибів відсутні органели , властиві рослинам. Що це?

Відповідь:

Молю́ски, або м'якуни́ (Mollusca) — тип первинноротих двобічно-симетричних целомічних тварин зі спіральним дробленням зиготи.

М'якуни — другий за чисельністю видів тип тварин після Членистоногих. Наразі відомо приблизно 130 тисяч сучасних видів молюсків[1][2], проте науковці припускають існування до 200 тисяч видів[1][3]. Крім того, відомо від 35[2] до 70[1] тисяч викопних видів м'якунів. Приблизно 80 % видів належать до класу Черевоногих. В Україні налічують орієнтовно 500–650 видів молюсків.

Здебільшого молюски є водяними тваринами, що мешкають у морських та прісних водоймах, меншість м'якунів наземні12px. Здебільшого молюски є вільноживучими організмами, проте деякі з них пристосувалися до паразитичного життя.

Молюски дуже різноманітні за розмірами, анатомічною будовою та поведінкою. Дорослі особини найменших видів (належать до черевоногих та двостулкових молюсків) сягають завдовжки лише 0,5 мм[4][5][6], тоді як найбільші — велетенські кальмари з класу Головоногих, зокрема Mesonychoteuthis hamiltoni, які можуть досягати 10 м у довжину та 495 кг ваги[7], є найбільшими безхребетними тваринами. Однак переважна більшість м'якунів має розміри в кілька сантиметрів[4].

Одна з характерних особливостей молюсків — мінералізована черепашка (мушля), форма та будова якої відрізняється у представників різних класів. У більшості сучасних головоногих мушля редукована. Характерним для молюсків є також особливий ротовий орган — радула. У двостулкових радула, як і вся голова, повністю редукована. Пересувається більшість молюсків за до ноги, яка в головоногих перетворилася на щупальця. Головоногі молюски, а саме кальмари, каракатиці та восьминоги, мають одну з найрозвиненіших нервових систем серед усіх безхребетних12px.

Життєві цикли молюсків також досить різноманітні. Наземні м'якуни та представники класу Головоногих розвиваються без проміжних стадій, інші ж мають різні личинкові форми12px.

Появу перших молюсків наразі датують початком кембрійського періоду палеозойської ери (приблизно 540 млн років тому)12px. Класифікація, філогенетика та навіть монофілія молюсків як типу наразі остаточно не встановлені, проте найчастіше тип поділяють на 8 сучасних та 2 викопних класи12px.

Багато видів молюсків, переважно наземних та прісноводних, опинилися перед загрозою вимирання через діяльність людини та потребують охорони. Наразі 1032 сучасні види цієї групи вже відмічені як імовірно вимерлі[8], що становить більше половини всіх відомих сучасних вимирань видів12px.

Певні види молюсків є важливим джерелом харчування для людини, а також джерелом цінних матеріалів, зокрема перламутру, перлів, пурпуру та висону, з яких виготовляють коштовні прикраси та інші предмети розкошів12px. Водночас деякі м'якуни є сільськогосподарськими шкідниками, а деякі можуть безпосередньо загрожувати здоров'ю та життю людини12px.

У популярній культурі равлики є символом неквапливості, а велетенські головоногі надихали давніх мореплавців та сучасних авторів на розповіді про морських чудовиськ12px.

Пояснення:

Карстовая пещера «Емил Раковицэ»

Расположена в окрестностях села Крива, на севере республики, и занимает третье место в Европе и седьмое в мире среди гипсовых пещер. Пещера была обнаружена в 1959 году, а в 1977  в ней начались научные исследования. В настоящее время картографированы 90 км лабиринтов и тоннелей пещеры, расположенных на 3-4 уровнях. Местами тоннели расширяются, образуя залы. Самые примечательные из них это «Зал ста метров», «Зал ожидания», «Собор», длина которых достигает 60-100 м., ширина  варьирует от 30 до 40 м., а высота доходит до 11 м. Потолки поддерживаются впечатляющими колонами. В карстовых полостях обнаружено более 20 озер, самыми большими из которых являются «Озеро Даков» и «Зеленое Озеро». Они имеют 8-15 м. в длину, 5-10 м. в ширину и 2 м глубины. Воздух в карстовых пустотах имеет ионизирующие свойства. Это особое свойство воздуха, вдобавок к сказочной красоте залов, делают пещеру особо привлекательной для туристов.